Історія Переяслава та Наддніпрянської України

Дослідивши «Реєстр всього Війська Запорозького 1649 року», автори прослідкували відображення топонімів Переяславщини в антропонімах (іменах особового складу Війська Запорозького) документу.

Подано перелік тимчасових польових пересувних госпіталів, які функціонували в Переяславському районі Київської області під час Великої Вітчизняної війни, а саме в 1941 та в 1943 роках, досліджується історія евакуаційного госпіталю №2028, який був сформований у Переяславі, та висвітлюється виснажлива робота медичних працівників цього лікувального закладу.

Стаття присвячена аналізу доробку сучасних істориків у ділянці дослідження долі українців у часи найбільшого воєнного конфлікту світової історії.

У статті подається інформація про наявні відомості щодо загиблих воїнів Переяслав-Хмельницького району в персональних мартирологах загиблих воїнів та містяться окремі результати аналізу даних за регіонами, віком та роками загибелі.

У статті висвітлюються питання маловідомих широкому загалу сторінок боротьби українських патріотів за незалежність України в Сумській та Чернігівській областях УРСР (1941­1945 рр.). Увага акцентується на регіональній специфіці цієї боротьби та її формах.

У статті зроблено спробу розкрити особливості боїв за Дніпро восени 1943 року. Головний акцент зроблено на співставленні мемуарів радянських і німецьких генералів. Проаналізувавши мемуари Г. Жукова, К. Москаленка, К. Рокоссовського, Ф. Міллентіна, Манштейна, Е. Рауса, автор прийшов висновку, що характерною особливістю спогадів є їх суб'єктивність, оскільки, зосередивши увагу на перемогах, генерали лишають поза увагою свої прорахунки.

У статті розкрито історію Голокосту на Переяславщині, показано місце, де відбувалися події, що мають символічне значення для історії міста Переяслава-Хмельницького. Розкрито долю єврейського народу в ці важкі роки. Також розглядається феномен рятівників євреїв у період Голокосту.

У статті висвітлюється боротьба підпілля ОУН і боївок УПА на Фастівщині в 1941-1945 рр. за створення Української Самостійної Соборної Держави (УССД) проти гітлерівського і сталінського режимів, зокрема майже невідома громадськості збройна боротьба відділів УПА на цьому терені. Подані історіографічні праці, присвячені даній проблематиці.

У статті розповідається про оборонні бої на Канівському плацдармі у липні-серпні 1941 року. Використовуються маловідомі документи із фондів Шевченківського національного заповідника та Клубу-музею ветеранів війни і праці міста Канева.