Історія Переяслава та Наддніпрянської України

У статті зроблено короткий огляд основних категорій геральдичних та сфрагістичних джерел давньоруського часу, виявлених на Переяславщині, чи таких, що мають до неї пряме відношення. Літописи Київської Русі містять згадки про геральдичний символ Переяславщини - зображення Архістратига Михаїла на прапорі переяславського полку. Це була духовна емблема і фактично герб Переяславської землі. Значна кількість княжих знаків - «двозубів» та «тризубів» - виявлена на монетах, печатках, підвісках, прикрасах, металевих замках, цеглі-плінфі, глиняному посуді, різноманітних предметах побуту. Кількість таких знаків досить велика. Досить багато таких «знаків Рюриковичів» виявлено на денцях гончарних горщиків у вигляді клейм. Знайдені на території Переяславщини свинцеві печатки дають дуже цінну інформацію для дослідження багатьох аспектів політичного, економічного та духовного життя Переяславської землі.

Село Комарівка є одним із тих населених пунктів, які зникли з карти Переяславщини внаслідок затоплення Канівським водосховищем. Перша згадка про село датується 1574 роком. На жаль, ґрунтовного видання щодо цього села не виявлено. Основним писемним джерелом з вивчення Комарівки є «Полтавські єпархіальні відомості». Зокрема, село Комарівка у цьому виданні згадується близько вісімдесяти разів, з них у вісімнадцяти номерах йдеться про Комарівську школу.

Боротьба українського народу за незалежність та соборність власної держави протягом усієї історії відбувалася зі значними людськими втратами та напруженням моральних сил і матеріальних ресурсів. Свій відрізок на цьому шляху проходили жителі усіх регіонів нашої держави. Не стала виключенням і Переяславщина. Жителі нашого повіту зробили значний внесок у загальну скарбницю українського народу.

З утвердженням християнства в Русі серед місцевого населення поширилися й культові предмети нової релігії. Серед них хрестики, які були речовими втіленнями основного сакрального символу християнської релігії - хреста.

У статті розглянуто особу великого київського (колишнього переяславського) князя Юрія Володимировича, сина Володимира Всеволодовича Мономаха.

Син Володимира Мономаха переяславський князь Андрій Володимирович (Добрий) був учасником запеклої боротьби за оволодіння престолом Переяславля Руського у середині ХІІ ст. Це було пов 'язано з небажанням молодших Мономаховичів втратити права на київську спадщину, як це передбачалось за проектом Мономаха /Мстислава.

У статті подаються відомості про перших дослідників давньої історії та археології Переяслава, які працювали у XIX - на початку ХХ ст.