У Переяслав-Хмельницькій районній лікарні придумали, як перемогти кризу

Від лікарів часом залежить життя людини. Але зараз багатьом з українських медиків самим потрібна допомога. Державна. За підрахунками МОЗ, для мінімального забезпечення потреб медицини цьогоріч потрібні були 56 млрд гривень. Виділено всього дві третини цієї суми. На покупку медобладнання не надійшло жодної копійки. А лікарняні бюджети майже повністю йдуть на зарплату і комунальні послуги. Як вижити в таких умовах і лікарям, і самим пацієнтам - знають в одній українській лікарні.

Переяслав-Хмельницький. Тут в Центральній районній лікарні придумали, як піти від безгрошів'я. Виявилося, хворі й самі не проти платити, якщо суми не великі, а лікування гарантовано.

Вони першими переклали свої амбулаторії на сімейну медицину. І єдині в Київській області, хто зміг впровадити принципи страхової медицини. Ще кілька років тому до "лікарняної каси" і місцеві жителі, і чиновники ставилися з недовірою. Мовляв, лікарі вирішили нажитися на пацієнтах. Коли система запрацювала, багато хто зрозумів, що помилялися. Членам цієї каси доступні навіть імпортні препарати, і вони в лікарні завжди є.

Валентина Філоненко, голова правління громадської організації "Лікарняна каса":

- 20 грн. щомісяця - наші члени проплачують такі внески. І потім вони мають право лікуватися за рахунок лікарняної каси. В обласних закладах ми лікуємо на 2 тис. грн. і в нас, в наших закладах на 300-400 грн.

У цю кімнату пацієнти приходять вже не з грошима, а з абонентською книжкою і рецептом лікаря. На свої 300 гривень люди можуть взяти ліків більше, ніж в аптеці. А сама лікарня економить бюджетні гроші. Державні кошти в основному йдуть на потреби пологового відділення, швидкої допомоги та реанімації. Ось, наприклад, в цій шафі є все - навіть найдорожчі препарати, необхідні для порятунку життя пацієнта.

Василь Щукін, зав. кардіологічним відділенням Переяслав-Хмельницькій районної лікарні:

- Ці препарати - вони дуже дорогі. Якщо ми використовуємо на 1,5-2 тис. грн., то я не можу сказати людині, щоб вона повернула - це ж люди не мають таких грошей.

Він - стоматолог за фахом, головлікар - за посадою та головний організатор Переяслав-Хмельницького чуда. Володимир Якименко навчив своїх співробітників розумно економити і мелочиться. За його ініціативою лікарня тепер має власну котельню, свою заправку, свердловину з водою і навіть добровільних постачальників продуктів.

Цього року потенційні пацієнти району пожертвували на потреби лікарні 36 тонн картоплі. У службові обов'язки працівників харчоблоку кілька років поспіль входить консервація огірків і помідорів, а також приготування компотів з вишні, зібраної на території лікарні. І почали пекти хліб на лікарняній кухні - буханець тепер коштує 70 копійок. Всі ці нововведення - зізнається Володимир Якименко - далися непросто, але тепер медустанові криза не загрожує.

Володимир Якименко, головлікар Переяслав-Хмельницькій центральної районної лікарні:

- Те, що ми запроваджуєм - і лікарняну касу, і я там десь економлю на чомусь - на тій самій картоплині чи заправці щось - то це все піде потім для ліків, для хворого, для нашого населення нашого району. Буває інколи в житті багато грошей, а буває, коли їх правильно треба розподілити.

Найкраща білизна для хворих, всі необхідні препарати - безкоштовно, і можливість отримувати хоча б те фінансування, яке лікарні обіцяють. Це все Володимир Якименко хотів би мати. Але поки, як і більшість колег, "викручується" - і поступово стає завгоспом.