Переяславець Ілля Коханець допоміг «Шахтарю» U-14 вперше в історії виграти Суперкубок Ліги майбутнього
Від переяславського «Матадора» до академії «Шахтаря»
За словами батька хлопця — Петра Коханця, заступника декана факультету фізичної культури, спорту і здоров'я, кандидата наук з фізичного виховання та спорту, доцента кафедри спортивних ігор, а в минулому й самого практикуючого футболіста, — син узявся за м'яч мало не одразу після того, як навчився ходити. Перші тренування Ілля проходив під керівництвом наставника Юрія Кривенка в місцевому клубі «Матадор».
Переломним став 11-й рік життя хлопця: сім'я вирішила перевірити його рівень на всеукраїнському рівні й поїхала на перегляд до академії львівського «Руху» — однієї з найсильніших футбольних шкіл країни. Конкурс був серйозним: із 120 однолітків тренерський штаб виділив лише двох хлопців, серед яких опинився і Ілля, показавши найкращий час у забігу на 30 метрів. Втім, попри інтерес академії, батьки вирішили не продовжувати відбір далі — Львів був заскладним варіантом для 11-річної дитини, а головна мета на той момент уже була досягнута: підтвердити, що син здатен конкурувати на національному рівні.
Далі була спроба потрапити до київського «Динамо»: близько шести тижнів Ілля тренувався разом зі столичною командою, і клуб серйозно розглядав його кандидатуру. Але вирішальний перегляд головних скаутів наклався на поїздку хлопця з рідним «Матадором» на міжнародний турнір в естонське місто Пайде.
Саме тоді, ще по дорозі назад із Естонії, Петру Коханцю зателефонував Іван Коцюба, який відповідає за дитячо-юнацький футбол у ФК «Шахтар». Чоловіки знали одне одного давно — свого часу разом грали за ветеранську команду Переяславського університету. Коцюба повідомив, що академія «Шахтаря», яка через повномасштабну війну тимчасово базувалася в Хорватії, повертається в Україну і формує набір хлопців 2012 року народження.
Після тижневого перегляду клуб ухвалив рішення залишити Іллю в академії. Спочатку він тренувався у старшій за віком групі, доки формувався склад його року народження, а згодом остаточно переїхав на базу в селищі Щасливе. За словами батька, умови для дітей там на високому рівні: проживання в готелі, повноцінне харчування, навчання в місцевій школі та вихідний раз на тиждень.
Перший Суперкубок в історії турніру
У складі академії «Шахтаря» Ілля грає на позиції центрального захисника. Категорія U-14 стала для команди першою, яка офіційно виступає в загальнонаціональному чемпіонаті — на підготовку до нього пішло два роки системної роботи.
У травневому чемпіонаті України серед 12 команд «гірники» фінішували другими, поступившись першим місцем «Руху». А вже в червні стартував новий турнір — Суперкубок Національної ліги майбутнього, у якому зійшлися вісім найсильніших команд чемпіонату, розбитих жеребкуванням на чотири пари.
Шлях «Шахтаря» до трофея видався непростим. У чвертьфіналі проти львівських «Карпат» команда здобула дві перемоги — 3:0 на виїзді та 4:1 вдома. Найгарячішим став півфінал проти чинного чемпіона, того самого «Руху»: домашню зустріч «гірники» виграли 1:0, але на виїзді поступилися 1:2. За сумою двох матчів рахунок зрівнявся — 2:2, тож переможця визначала серія пенальті, у якій міцнішими виявилися нерви саме юних футболістів «Шахтаря».
Фінал за Суперкубок відбувся на черкаській базі клубу УПЛ «ЛНЗ», де суперником стала команда УФК «Кривбас». Тут «гірники» діяли без права на помилку і здобули впевнену перемогу — 5:0.
Хоча Коханець виступає на позиції захисника, його внесок у результат не обмежується лише обороною: у активі хлопця є забитий гол у ворота «Кривбаса» під час чемпіонату та кілька результативних передач. За словами батька, за останні вісім матчів син жодного разу не помилився в обороні — і це результат щоденної наполегливої роботи, а не випадковість.
Попереду — новий сезон
Наразі Ілля відпочиває на канікулах, але вже 2 серпня йому належить повернутися на базу академії. Далі — інтенсивна підготовка до нового сезону чемпіонату України, який стартує у вересні: цього разу команда вийде на поле у віковій категорії U-15. У Переяславі юним футболістом пишаються та з нетерпінням чекають на його наступні здобутки.
