Всеукраїнська наукова конференція «Друга світова війна: події, факти, версії»
Напередодні святкування 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі та закінчення ІІ Світової війни в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Друга світова війна: події, факти, версії».
Крім науковців Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, до участі у конференції свої теми заявили й дослідники з інших наукових та навчальних установ України, з-поміж яких: Інститут історії України НАН України, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років», Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Центральний державний архів громадських об’єднань України (м. Київ), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» та інші. Загалом до програми було відібрано 56 доповідей (58 учасників). До участі у роботі конференції зголосилися науковці з Ізмаїла, Канева, Києва, Львова, Луганська (Старобільськ), Полтави, Харкова, Чернівців, Ужгорода, с. Новосілка (Заліщицького району Тернопільської області).
Під час відкриття роботи Всеукраїнської наукової конференції з привітанням до її учасників звернулися заступник міністра культури України Ростислав Карандєєв, генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич та Заслужений юрист України, краєзнавець Михайло Гич. У своєму виступі Ростислав Карандєєв, зокрема, зазначив:
— Історія України переписувалася із давніх-давен. Петро І свого часу вніс корективи, зменшивши роль українського козацтва, потім своїх рук до зміни історії доклали Катерина ІІ, більшовики та радянська влада. Зараз ми прагнемо відновити історичну справедливість. Це стосується не лише ролі і місця наших прапращурів, а саме тих, хто свого часу збудував Київ, Переяслав, тобто історії княжої доби, пізніше козаччини, УНР, але і більш близьких до нас часів — часів Другої світової війни, боротьби українців за незалежність.
Після пленарного засідання учасники конференції працювали до відповідно заявлених доповідей у трьох секціях: “Джерелознавчі та історіографічні студії Другої світової війни”; “Україна у калейдоскопі воєнного лихоліття 1941-1945 рр.”; “Комеморація війни: теоретичні та прикладні аспекти”.
У ході пленарного засідання та подальшої роботи секцій учасниками конференції були вироблені пропозиції відносно резолюції наукового зібрання. Серед них були такі пункти:
— закликати до формування політики взаємопримирення через науковий та суспільний діалог та звернутися із закликом щодо відміни помпезного (святкового) характеру дійств з відзначення ювілейних дат і річниць Другої світової війни;
— сприяти на науковому та громадському рівні формуванню суспільного порозуміння навколо контраверсійних аспектів Другої світової війни (Волинська трагедія, боротьба УПА, Корюківська трагедія тощо);
— сприяти визначенню пріоритетних напрямків досліджень Другої світової війни, зокрема, надання об’єктивних оцінок подіям на Букринському плацдармі в районі м.Переяслава-Хмельницького;
— через призму патріотизму забезпечувати формування політики національної та історичної пам’яті у музейному середовищі, зокрема, підтримати законодавчі ініціативи щодо радянської символіки у музейних закладах;
— від учасників зібрання звернутися до органів державної та місцевої влади щодо повернення історичної назви «Переяслав» місту Переяслав-Хмельницький.
По завершенню роботи Всеукраїнської наукової конференції «Друга світова війна: події, факти, версії» її учасники здійснили покладання квітів до могили воїнів, загиблих у боях за Букринський плацдарм та відвідали Музей-діораму «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 р.».
