Історія відкриття Меморіального музею Г.С. Сковороди

Меморіальний музей Г. С. Сковороди відкрито в Переяславі-Хмельницькому 28 листопада 1972 року з нагоди відзначення 250-річчя від дня народження філософа.

Ще в 1971 році ім’я видатного українського просвітника Г.С.Сковороди було внесено до календаря ЮНЕСКО «Святкування річниць великих людей та подій 1971-1972 рр.». Були створені Всесоюзний, Республіканський та обласний комітети по відзначенню 250-річчя з дня народження Г.С.Сковороди. До складу останнього від Переяславщини ввійшов і Михайло Сікорський – директор тодішнього історичного музею.

Згідно з рішенням Київської обласної Ради депутатів трудящих за № 212 від 18 квітня 1972 року «Про відзначення 250-річчя з дня народження Г.С.Сковороди» були затверджені заходи, а серед них – ті, що стосувалися й нашого міста, зокрема:

• На будинку колишнього колегіуму в м. Переяславі-Хмельницькому, де викладав Г.С.Сковорода, встановити меморіальну дошку з барельєфом мислителя.
• Провести ремонт колишнього будинку колегіуму, в якому викладав Г.С.Сковорода, та створити в ньому експозицію, присвячену життю та діяльності Г.С.Сковороди.

Невдовзі музею була передана споруда колишнього Переяславського колегіуму, яка на момент передачі знаходилася в надзвичайно занедбаному стані. Тому негайно розпочалися великі ремонтно-реставраційні роботи. Їх потрібно було зробити в гранично короткий термін – з травня по жовтень 1972 року. Але найважливішим було навіть не це, а створення експозиції – першої експозиції нового музею.

Як виявилося в процесі роботи, створення музею Г.С.Сковороди не було спонтанним, принаймні, для директора – Михайла Сікорського. Увічнити пам’ять видатного українського філософа – давня  мрія директора.

В червні 1972 року після завершення ремонтних робіт розпочалося створення експозиції. Основне навантаження лягло на плечі ветеранів музейної справи – Олени Юзвікової та Євдокії Нестеровської. В’ячеслав Юзвіков очолив пошукову роботу, за дорученням М. І. Сікорського розробив тематико-експозиційний план. Як результат цього плану мала з’явитися експозиція – на перший погляд проста, але добре продумана, науково обґрунтована, оригінальна і надзвичайно цікава.

Нарешті настав знаменний день – 28 листопада 1972 року. Делегація, очолювана заступником Голови Ради Міністрів УРСР Петром Троньком, прибула до Переяслава. У складі делегації – члени Всесоюзного і Республіканського ювілейних комітетів по відзначенню 250-річчя філософа, письменники, літератори, представники творчих спілок, вчені Києва і Москви, представники всіх республік колишнього Радянського Союзу.

На площі Богдана Хмельницького переяславці вручили гостям хліб-сіль. Всі рушили святковою колоною до приміщення колишнього колегіуму на вулиці Г.Сковороди, де відбувся велелюдний мітинг, який закінчився відкриттям меморіальної дошки. Після цього настав найбільш хвилюючий момент – учасники ювілейних торжеств зайшли до щойно вперше відкритого для відвідувачів музею Г.С.Сковороди. Валентині Нікітіній випала велика честь – провести першу в новоствореному музеї екскурсію.

Довго після закінчення розповіді екскурсовода гості ходили по залах, детальніше ознайомлюючись з експозицією. Були вражені. Чекали чогось хорошого, незвичайного, але такого – не сподівались побачити. Петро Тронько вручив щасливому директору – Михайлу Сікорському – двотомник вибраних творів Григорія Сковороди, ювілейну медаль роботи народної художниці Галини Кальченко, платівку з записом пісень Г.Сковороди. Ці подарунки згодом теж стали експонатами музею й поповнили його експозицію. З відкриттям музею не завершилось творення його експозиції, – вона з кожним роком розширюється, збагачується новими експонатами.

У музеї проводиться велика науково-дослідницька і освітня робота. Всі школярі міста й району, студенти педагогічного університету систематично бувають тут на сковородинівських уроках, майстер-класах, театралізованих екскурсіях. Традицією стало відзначати щорічно 3 грудня день народження Г.С.Сковороди. Працівники музею виступають перед жителями міста і сіл з лекціями, музей є одним із центрів наукового вивчення української культури ХVІІІ-ХІХ ст.