Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Останні новини
На Переяславщині в селі Строкова створили кімнату-музей: найстаршим експонатам понад 130 років
04.11.2026

У Студениківській громаді з'явився етнографічний простір, де зібрали вишиванки, рушники, старовинний посуд, документи та світлини. Найдавніші речі в колекції датовані 1895 роком.


Переяславка Олександра Гресь здобула золото чемпіонату світу з бодіфітнесу в Іспанії
03.11.2026

Спортсменка перемогла у віковій категорії 35–39 років серед майстрів на турнірі IFBB Semi-Pro World Championships 2026. Тренував її чоловік Владислав Гресь.


Веслувальний сезон у Переяславі завершили «Осіннім марафоном»: на воді змагалися понад 200 спортсменів
03.11.2026

На початку листопада в місті відбулися всеукраїнські змагання на човнах «Дракон» і «Аутрігер». Переяслав, окрім іншого, отримав новий спортивний човен-аутригер, а команда міста посіла друге місце в загальному заліку.


Студентка з Переяслава Аліса Яковенко виборола звання чемпіонки світу з хортингу
13.10.2026

Першокурсниця Університету Григорія Сковороди в Переяславі здобула золото чемпіонату світу в Німеччині. У фіналі вона відігралася з француженкою, якій програла на попередньому турнірі в Римі.


Головна » Новини » Археологічні знахідки з городу

Археологічні знахідки з городу

У Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» не один десяток років працює потужна група професійних археологів. Завдяки їх багаторічним дослідженням зроблено цілий ряд цікавих відкриттів та знайдено унікальні артефакти минувшини, з якими можна ознайомитись, завітавши до переяславських музеїв. Писемна історія Переяслава налічує вже більше тисячі років, проте більшість її загадкових сторінок можливо розпізнати тільки із археологічних джерел. Незважаючи на те, що територія міста вивчалася цілим рядом археологічних експедицій, вона потребує подальших досліджень. В першу чергу це стосується передгородь Переяславля Руського (назва міста в ХІ-ХІІІ ст.), тобто тих територій, які були перед укріпленнями «города». На цих територіях у давньоруську та козацьку добу концентрувались осередки різних ремесел: ковальство, гончарство, обробка кістки та рогу та ін.

Значну допомогу науковцям у відкритті давніх таємниць нашого міста надають місцеві краєзнавці та небайдужі переяславці. Нещодавно до археологів НІЕЗ «Переяслав» звернувся житель міста – історик, краєзнавець Юрій Авраменко, який на власному городі, що знаходиться на вулиці Анучіна, навесні, після особливо глибокої оранки, що було вперше з часу його проживання на цьому місці, зібрав цікаві археологічні артефакти. Серед знахідок – залізний наконечник стріли, лезо невеликого ножа, кований цвях та чимала кількість фрагментів гончарної кераміки. Знайдені речі належать до давньоруських часів і датуються ХІ-ХІІ століттями. На цій же ділянці знайдено значну кількість уламків гончарного посуду козацької доби ХVІІ та ХVІІІ століть. Юрій Володимирович розповів, що ще раніше він знайшов на власному городі дві дрібні срібні польські монети. Ділянка, де виявлені знахідки, входить до території одного з передгородь давнього Переяслава. За писемними джерелами ХVІІІ ст., воно мало назву Закиєвобрамське. Ця територія є однієї із маловивчених в археологічному плані, і отримані матеріали значно розширюють інформацію про цю частину давнього міста.

Артефакти ще раз підтверджують існування в цьому районі досить великого Закиєвобрамського передмістя в давньоруську та козацьку добу, що займало в ширину територію від Трубежа до Альти та в довжину до великого некрополя, що зараз називається Ярмарковим кладовищем. У козацькі часи, коли Переяслав являв собою добре укріплену фортецю, Закиєвобрамське передмістя ще називалося Забаштою, тому що шлях на Київ з Переяслава починався від Київської брами або ж Башти, що знаходилася на перетині сучасних вулиць Великої Підвальної та Сковороди. Цікаво, що переяславські старожили ще й досі називають мікрорайон, що простягся від вулиці Великої Підвальної до вулиці Шкільної, «Забаштою».

Свої знахідки Юрій Авраменко вирішив передати в археологічний музей НІЕЗ «Переяслав». Сподіваємося, що й інші переяславці також будуть відповідально ставитися до культурної спадщини, охороняти та зберігати давні пам’ятки, активно цікавитися історичним минулим нашого краю.


Автор: Дмитро Тетеря, завідувач науково-дослідного відділу «Музей Трипільської культури» НІЕЗ «Переяслав»

1