Виставка «Археологічні об’єкти: погляд з космосу»
27 січня 2017 р. у Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» пройшла презентація виставки «Археологічні об’єкти: погляд з космосу». На ній представлено аеро- та космофотознімки археологічних пам’яток різних історичних періодів, знахідки з розкопок поселень-гігантів трипільської культури, виявлених завдяки дешифровці фотознімків зроблених з літака, особливу увагу привертає фотоапарат для нічної аерофотозйомки «НАФА-МК-25».
Сьогодні археологія як наука, що вивчає історію людства за матеріальними залишками, зазнає суттєвих змін. Вона зародилась ще у XVI ст. як аматорське захоплення, що стало основою, у першу чергу, приватного колекціонування на декілька століть. Нині археологія перетворилася на всебічно розвинуту галузь пізнання, що спирається на сучасні досягнення у сфері науки та техніки. Одним із новітніх напрямків археологічних досліджень є дистанційне зондування Землі (далі ДЗЗ). До нього в першу чергу відноситься аеро- та космозйомка, результати сканування супутниковими, бортовими та наземними радарами тощо.
Використання ДЗЗ у світовій археології має вже понад 100-річний досвід. Зокрема, на початку ХХ ст. дослідники шляхом візуального огляду аерофотознімків намагалися виявити ознаки археологічних пам’яток. Вперше аерофотографію в археології застосував британський військовий лейтенант П.Х. Шерп. Він у 1906 р. з кошика повітряної кулі сфотографував Стоунхендж. Після ознайомлення з фотоматеріалами, що були опубліковані в одному з видань, в дослідників почав поступово зростати інтерес до повітряної археології.
Аерофотозйомка дозволила ще до проведення розкопок визначити контури старих доріг, виявити особливості забудови стародавніх поселень, простежити систему наземних комунікацій тощо. Завдяки аерофотозйомці, у середині ХХ ст. вдалося зробити одне із сенсаційних відкриттів у первісній археології – відкрити поселення-гіганти часів енеоліту на території сучасної України. Військовий топограф Костянтин Шишкiн вивчаючи знімки різних районів України, виявив на території Черкащини сліди невідомих археологам величезних поселень. На знімках читалися величезні кiльцьовi структури, що складалися з окремих жител, вулиці та квартали, рештки ровів. Результати дешифрувань дали можливість зафіксувати поселення великих розмірів, які більшість дослідників вважають протомістами: Тальянки – 450 га, Небелiвка – 300 га, Майданецьке – площа 200 га, Доброводи – 250 га, Косенiвка – 100 га, П’янiшкове – 60 га, Чичиркозiвка – 200 га, Сушкiвка – 50 га
Кардинально змінило планування та проведення археологічних розвідок і розкопок використання результатів ДЗЗ за допомогою спеціальних приладів, встановлених на космічних кораблях. Запуски численних супутників із бортовими камерами великої роздільної здатності забезпечили здійснення систематичної фотофіксації переважної частини земної кулі.
Дешифрування супутникових фото дозволило археологам значною мірою розширити як можливості досліджень, так і спектр їх проблематики. Космознімки є зручним інструментальним засобом для уточнення, а інколи і визначення просторових особливостей археологічних пам’яток, виявлення нових об’єктів, навіть, нині зруйнованих, які не мають видимих ознак на поверхні. Нині, незважаючи на широке використання археологами даних аеро- та космозйомки у своїх дослідженнях, ці матеріали маловідомі для широкого загалу.
Тож більш детально дізнатися про історією застосування аеро- та космозйомки для виявлення та вивчення археологічних об’єктів, познайомитися з особливостями вивчення трипільських поселень за допомогою засобів дистанційного зондування землі, уявити потенційні можливості супутникової фотографії у сфері візуалізації археологічної інформації кожен зможе відвідавши виставку «Археологічні об’єкти: погляд з космосу», що створена в Музеї трипільської культури НІЕЗ «Переяслав».
Участь у презентації виставки взяли учні Переяслав-Хмельницької гімназії, науковці НІЕЗ «Переяслав» та представники переяславської громади. Для них пізнавальну й захоплюючу екскурсії по матеріалам виставки провів завідувач науково-дослідного сектору «Музей космосу» Сергій Вовкодав. У ході заходу також було переглянуто документальний фільм про життєвий та творчий шлях ученого та конструктора у галузі ракето-космічної техніки, основоположника практичної космонавтики Сергія Павловича Корольова (1907-1966). Саме завдяки йому людство нині може користуватися всіма перевагами практичного використання космічного простору, у тому числі дистанційним зондуванням Землі.
У кінці заходу учасники могли скуштувати смачні хлібні вироби, якими їх гостинно пригостив Андрій Пироговський, керівник місцевого хлібзаводу.
Дмитро Тетеря - Завідувач науково-дослідного відділу «Музей трипільської культури»
Сергій Вовкодав - Завідувач науково-дослідного сектору «Музей космосу»
27 січня 2017 р. у Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» пройшла презентація виставки «Археологічні об’єкти: погляд з космосу». На ній представлено аеро- та космофотознімки археологічних пам’яток різних історичних періодів, знахідки з розкопок поселень-гігантів трипільської культури, виявлених завдяки дешифровці фотознімків зроблених з літака, особливу увагу привертає фотоапарат для нічної аерофотозйомки «НАФА-МК-25».
Сьогодні археологія як наука, що вивчає історію людства за матеріальними залишками, зазнає суттєвих змін. Вона зародилась ще у XVI ст. як аматорське захоплення, що стало основою, у першу чергу, приватного колекціонування на декілька століть. Нині археологія перетворилася на всебічно розвинуту галузь пізнання, що спирається на сучасні досягнення у сфері науки та техніки. Одним із новітніх напрямків археологічних досліджень є дистанційне зондування Землі (далі ДЗЗ). До нього в першу чергу відноситься аеро- та космозйомка, результати сканування супутниковими, бортовими та наземними радарами тощо.
Використання ДЗЗ у світовій археології має вже понад 100-річний досвід. Зокрема, на початку ХХ ст. дослідники шляхом візуального огляду аерофотознімків намагалися виявити ознаки археологічних пам’яток. Вперше аерофотографію в археології застосував британський військовий лейтенант П.Х. Шерп. Він у 1906 р. з кошика повітряної кулі сфотографував Стоунхендж. Після ознайомлення з фотоматеріалами, що були опубліковані в одному з видань, в дослідників почав поступово зростати інтерес до повітряної археології.
Аерофотозйомка дозволила ще до проведення розкопок визначити контури старих доріг, виявити особливості забудови стародавніх поселень, простежити систему наземних комунікацій тощо. Завдяки аерофотозйомці, у середині ХХ ст. вдалося зробити одне із сенсаційних відкриттів у первісній археології – відкрити поселення-гіганти часів енеоліту на території сучасної України. Військовий топограф Костянтин Шишкiн вивчаючи знімки різних районів України, виявив на території Черкащини сліди невідомих археологам величезних поселень. На знімках читалися величезні кiльцьовi структури, що складалися з окремих жител, вулиці та квартали, рештки ровів. Результати дешифрувань дали можливість зафіксувати поселення великих розмірів, які більшість дослідників вважають протомістами: Тальянки – 450 га, Небелiвка – 300 га, Майданецьке – площа 200 га, Доброводи – 250 га, Косенiвка – 100 га, П’янiшкове – 60 га, Чичиркозiвка – 200 га, Сушкiвка – 50 га
Кардинально змінило планування та проведення археологічних розвідок і розкопок використання результатів ДЗЗ за допомогою спеціальних приладів, встановлених на космічних кораблях. Запуски численних супутників із бортовими камерами великої роздільної здатності забезпечили здійснення систематичної фотофіксації переважної частини земної кулі.
Дешифрування супутникових фото дозволило археологам значною мірою розширити як можливості досліджень, так і спектр їх проблематики. Космознімки є зручним інструментальним засобом для уточнення, а інколи і визначення просторових особливостей археологічних пам’яток, виявлення нових об’єктів, навіть, нині зруйнованих, які не мають видимих ознак на поверхні. Нині, незважаючи на широке використання археологами даних аеро- та космозйомки у своїх дослідженнях, ці матеріали маловідомі для широкого загалу.
Тож більш детально дізнатися про історією застосування аеро- та космозйомки для виявлення та вивчення археологічних об’єктів, познайомитися з особливостями вивчення трипільських поселень за допомогою засобів дистанційного зондування землі, уявити потенційні можливості супутникової фотографії у сфері візуалізації археологічної інформації кожен зможе відвідавши виставку «Археологічні об’єкти: погляд з космосу», що створена в Музеї трипільської культури НІЕЗ «Переяслав».
Участь у презентації виставки взяли учні Переяслав-Хмельницької гімназії, науковці НІЕЗ «Переяслав» та представники переяславської громади. Для них пізнавальну й захоплюючу екскурсії по матеріалам виставки провів завідувач науково-дослідного сектору «Музей космосу» Сергій Вовкодав. У ході заходу також було переглянуто документальний фільм про життєвий та творчий шлях ученого та конструктора у галузі ракето-космічної техніки, основоположника практичної космонавтики Сергія Павловича Корольова (1907-1966). Саме завдяки йому людство нині може користуватися всіма перевагами практичного використання космічного простору, у тому числі дистанційним зондуванням Землі.
У кінці заходу учасники могли скуштувати смачні хлібні вироби, якими їх гостинно пригостив Андрій Пироговський, керівник місцевого хлібзаводу.
Виставка «Археологічні об’єкти: погляд з космосу» експонуватиметься до 31 березня 2017 р. Музей трипільської культури працює з 9 до 17 години, вихідні дні: понеділок, вівторок.