Археолог Михайло Відейко розповів переяславцям про новітні відкриття у трипіллєзнавстві

30 червня в Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбулася зустріч із дослідником трипільської культури, доктором історичних наук, викладачем Київського університету імені Бориса Грінченка Михайлом Відейком. Захід став черговим у циклі науково-освітніх зустрічей «Музейні гостини з археологом», який започаткували музейні працівники.

Модератор зустрічі, завідувач науково-дослідного відділу археології заповідника Олександр Колибенко, представляючи гостя, нагадав, що на рахунку вченого — близько 600 наукових праць, серед яких 12 монографій і 20 науково-популярних книжок з археології та давньої історії України. Відейко особисто керував розкопками на низці трипільських поселень, зокрема на трипільських протомістах Майданецьке, Тальне 2 та Небелівка.

Серед слухачів були наукові співробітники заповідника, місцеві краєзнавці, представники переяславської громади, а також гості з Києва. Розпочали зустріч хвилиною мовчання — учасники вшанували пам'ять воїнів, які загинули, захищаючи Україну в російсько-українській війні.

Що нового відомо про трипільців

У своєму виступі Михайло Відейко зупинився на новітніх дослідженнях трипільської культури — спільноти, яка існувала на теренах Південно-Східної Європи з кінця VI до початку III тисячоліття до нашої ери. За словами вченого, нові матеріали суттєво уточнюють уявлення про трипільсько-кукутенську спільність і свідчать про складну соціальну організацію тогочасного суспільства, яка склалася задовго до появи перших цивілізацій.

Особливий акцент лектор зробив на сучасних методах польових досліджень — магнітометрії та 3D-моделюванні. Саме завдяки їм археологи змогли з'ясувати чимало нового про так звані протоміста — гігантські трипільські поселення. Геомагнітна зйомка показала чітке планування таких поселень, дала змогу локалізувати ремісничі райони, зокрема гончарні, простежити розташування великих громадських споруд-храмів, де відбувалися обрядові дії, а також отримати дані про оборонні укріплення навколо трипільських селищ.

Окремо Відейко розповів про господарство ранніх землеробів — їхнє харчування, забезпечення водою, а також про контакти й взаємовпливи із сусідніми племенами.

Після лекції присутні мали змогу поставити вченому запитання й отримати розгорнуті відповіді, а також висловили сподівання на нові зустрічі, які дозволять глибше пізнати одну з найдавніших сторінок історії — епоху, що відділена від сучасності понад п'ятьма тисячами років.