Бібліотека

У статті висвітлюється переяславський період життя і творчості великого українського мислителя, поета і художника Тараса Григоровича Шевченка.

У статті мова іде про одне із сіл Переяслав-Хмельницького району Київської області, яке разом із сс. В 'юнища, Циблі, Григорівка, Комарівка, Монастирище, Трахтемрів та іншими було затоплене під час створення Канівського водосховища, а саме Андруші. У цьому селі побували у свій час письменник, поет, митець Т. Г. Шевченко, літературознавець та науковець Д. М. Косарик які у своїй творчості приділили йому увагу, адже сьогодні дослідити історію та традиційну культуру цього села вже не можливо.

У статті розглядається проведення заходу «Шевченко-фест» в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у травні 2014 року.

У статті розглядаються особливості змалювання образу Переяслава в повісті Тараса Шевченка «Близнецы». Доводиться, що прозаїк створив реалістичний та символічний образи міста, увиразнивши просторовими об'єктами, топонімами, гідронімами. У повісті Переяслав - просторовий об'єкт, символ історичної пам'яті нашого народу, узагальнено-символічний образ Божого граду.

У статті розкрито комунікативні зв'язки символа й предмета в концепті «одяг», задіяного Т. Г. Шевченком у творчій лабораторії. Зроблено аналіз ролі одягу в життєвій психорецепції поета, виявлено проблематику вивчення психологій творчості Кобзаря.

У статті аналізується фондова колекція поштових марок Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» із зображенням на них нагород Великої Вітчизняної війни 1941­ - 1945 років.

У статті у порівняльному аспекті розглядаються твори Тараса Шевченка «Великий льох» та Івана Багряного «Летіли лелеки». Автори дослідження вбачають у них багато спільного, хоча за своїм жанром це різні твори.

У статті розглядається поема Т. Г. Шевченка «Тарасова ніч» періоду «Петербурзького Переяслава» в історико-літературному контексті та обґрунтовується доцільність її включення до Переяславського циклу літературної творчості Кобзаря.

У статті сучасне осягнення феномену Т. Шевченка розглядається комплексно, у взаємозв'язку з усіма його складовими частинами й передусім в українознавчому вимірі. Об'єктом дослідження є Україна й українці в їх поступальному часопросторовому розвитку, становлення і розвиток вітчизняного етнодержавонацієтворення. Предметом - сучасне осягнення феномену Т. Шевченка в контексті вітчизняного етнодержавонацієтворення ХІХ - початку ХХІ ра. в українознавчому вимірі. Наукова новизна праці полягає у звернені до важливих проблем як козацької доби історії України, так і новітньої, яка незаважаючи на велику кількість публікацій і надалі потребує прискіпливої уваги й детального фахового аналізу.

Стаття розкриває ідею створення та функціонування Музею «Заповіту» Т. Г. Шевченка в складі НІЕЗ «Переяслав»