село Тарасівка
Тарасівка – село Переяслав-Хмельницького району, розташоване на Північному сході від міста Переяслав-Хмельницький за 32 км, 52 км на північний схід від залізничної дороги міста Яготин, 62 км. на північ від залізнодорожної станції «Переяславська» та 58 км. на південь від міст Черкаської області Канів та Золотоноша. Село Тарасівка входить до Улянівської сільської ради з адміністративним центром в с. Улянівка.
Село Тарасівка засновано у 1922 році. До початку XX століття землі сучасного села належали князю Горчакову, пізніше коли їх конфіскувала радянська влада почали селитися жителі с. Пологи-Яненки. Село назвали на честь видатного сина українського народу - Т.Г.Шевченка, відтоді і до нині головна вулиця села носить ім'я великого Кобзаря.
Від початку і до сьогодні розвиток села в усіх його сферах поєднаний з селом Улянівка. На початку 1925 року було створено товариство спільного обробітку землі, де працювали селяни обох сіл, а в 1929 році в селі Улянівка була організована комуна «Грім» та проіснувала недовго.
В 1930-1931 роках в селі Тарасівка було створено колгосп під назвою «Червона доля», першим головою якого був Рубан Ф.Ф., пізніше перейменовано на колгосп імені Петровського.
Роки голодомору 1932-1933 років забрали не одну сотню односельців, в пам'ять померлих односельців на території села встановлено пам’ятний Хрест жертвам голодомору 1932-1933 рр.
В роки Великої Вітчизняної війни, більше 300 місцевих жителів сіл Улянівки та Тарасівки пішли на фронт захищати рідну землю, з них не повернулося 166 чоловік. Нині, їх імена викарбувані на плитах братської могили в селі Улянівка. Не менш трагічною сторінкою в житті села, як і всього українського народу - відправка молоді на каторжні роботи в Німеччину. У списках остарбайтерів – 56 юнаків і дівчат, що є вихідцями сіл Улянівка та Тарасівка.
Після звільнення Переяславщини від німецько-фашистських загарбників 21 вересня 1943 року в Улянівці і Тарасівці почався період відбудови. Жителі сіл збирали кошти в фонд оборони і на будівництво танкової колони «Колгоспник Переяславщини».
Новим етапом в історії села стало створення у 1964 році держплемзаводу «Колос», який об'єднав два села Улянівка (835 чоловік) та Тарасівка (533 чоловіки). Основне завдання племзаводу - селекційно-племінна робота, виведення і вдосконалення стада симентальської породи. Допоміжними галузями стали племінне свинарство, виробництво зерна та вирощування цукрових буряків. Очолив племзавод Світличний Володимир Георгійович.
Починаючи з 30-х років в Тарасівці працювала початкова школа, потім діти продовжували навчання у Полого-Яненківській семирічній школі. Здобувши семирічну освіту, більшість випускників йшли працювати в колгосп, бо середня школа знаходилася у селі Хоцьки на відстані 9 кілометрів.
Зараз на території Тарасівки 153 двори і 241 житель. Село газифіковане, є телефонний зв'язок, багато будинків мають водопровід і каналізацію На території села працює один магазин та медичний пункт. Закладами організації дозвілля сільського населення є клуб та бібліоека. Дошкільна та шкільна освіта надається в Улянівському НВО I-IIIст.
Землі територіальної громади орендують місцеве ТОВ «Племзавод Колос», ФГ «Волошка» та ПП «Євросем».
Персоналії
Літ-ра: Авраменко Ю.В., Вони були остарбайтерами…=Sie warenOstarbeiter…- А21 Розповіді колишніх бранців нацистської Німенчинни з Переяславщини про їхнє перебування в Третьому рейху:[До 65-тої річниці закінчення Другої світової війни]/Юрій Авраменко, Віра Каплюк.-Переяслав-Хмельницький: СКД, 2010.-254с.:іл..; Авраменко Ю.В. Голодомор 1932-33 років в Україні та на Переяславщині. Записи Віри Каплюксвіжчень про Голодомор 1932-33 років жителів сіл Натягайлівка, Пологи Вергуни, Пологи Яненки, Улянівка, Тарасівка Переяслав-Хмельницького району Київської області.-Переяслав-хмельницький: ПП «СКД», 2008.-240с.: фото Ю.Авраменка, В.Каплюк; Кролевець К., Каплюк В. Сторінки історії Улянівки та Тарасівки: наукове видання – Переяслав-Хмельницький: ПП «СКД», 2014.- 256с.
Упорядник матеріалів: Анна Скляренко
1
