село Сомкова Долина
Праворуч Чернігівського шляху, що йшов з Переяслава через Жовтневе, неподалік нинішнього села Григорівка Яготинського району був великий заїжджий двір Семена Сомка. Рід Сомків славився на Запорізькій Січі. З нього вийшли сміливі ватажки походів, кошові і гетьмани. Дочка Семена Сомка Ганна була першою дружиною Богдана Хмельницького, матір’ю його синів Тимоша і Юрія.
Хутір розкинувся між долинами понад правою притокою Супою Сазі в урочищі Чистовід. Розкішний палац з колонами, вишневий сад, а далі, за народними переказами, були олійниці, сукновальні, пекарні, крупорушки та інші промисли. А вже навколо тулилися хатки хуторян, яких було десь за півсотні. Ліс підступав до самого хутірця з півдня і заходу.
Син Семена Сомка Яким, який на військовій раді в Козельці (1662 рік) був обраний гетьманом Лівобережної України, продовжував здійснювати задуми Богдана Хмельницького, писав листи, посилав гінців і послів до Москви.
Гетьман Правобережної України Павло Тетеря вів протилежну політику, був захисником інтересів польських панів, жорстоко придушував селянські повстання. Яким Сомко, за переказами, намагався «врозумити» Тетерю, тримав з ним певні зв’язки, просив «схаменутися», не йти проти «черні», проти народу. Ці зв’язки потім трактувалися по-різному.
На військовій раді в Ніжині (1663 рік) Яким Сомко знову був обраний гетьманом, але тут же був і скинутий, і за наказом новообраного підступного гетьмана Івана Брюховецького ( особистого суперника) був страчений. Тоді ж було страчено і ряд прихильників Сомка.
Переказ твердить, що Брюховецький на цьому не заспокоївся. Він посилає на хутір Сомка великий загін і знищує його.
Вже після Жовтневої революції 1917 року на цих землях виникло нове селище, яке в 1936 році, об’єднавшись з колишнім хутором Кисіля, отримало назву Сомкова Долина.
Ще й зараз тут часто знаходять барвисті кусочки скла, дорогого посуду, залишки цегли. Деякі мешканці села ведуть навіть розкопки, руйнують фундаменти старих будівель.
Такі розкопки треба припинити в цьому урочищі. Воно чекає ще наукових досліджень.
Народ творить і береже історію. Розповідають, що обмануті Брюховецьким козаки і селяни повстанці швидко зрозуміли свою помилку в голосуванні на військовій раді. Вони згодом спіймали його, прив’язали до стовпа і забили киями. Це стверджує і літописець.
1930 р. в селі організувано колгосп ім. Ворошилова, в1931 р. – «Побєда». Перед початком колективізації хутір, а згодом село, що належало знаній в Україні родині козацької старшини Сомків, мав 199 дворів, проживало 694 мешканці. Під час примусової колективізації були розкуркулені 3 заможні родини. Про голодний мор, який влаштували московські комуністи, у селі свідчать вцілілі архівні документи. Голодна смерть забрала майже кожного десятого жителя. Загальна кількість померлих від голоду – 42 чол. На сільському кладовищі в пам’ять про загиблих встановлений дерев’яний хрест.
1
