село Хоцьки
Район розташування села Хоцьки як і вся Переяславщина лежить у межах Придніпровської низовини. За фізико-географічним районуванням вказана територія входить до Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони, Процівсько-Ліплявського району Північно-Дніпровської терасової низовинної області.
Поверхня значної частини Переяславщини — це низовинна слабохвиляста лесова рівнина, у прилеглій до Дніпра місцевості переходить в алювіальну рівнину. Трапляються горби і пасма борової тераси, і зокрема Хоцьківський горб.
Винекнення Хоцьківського горба пояснюють неотектонічними деформаціями тераси. Щодо ландшафту території розташування села Хоцьки, то тут переважає терасова піщана рівнина з дерново-слабопідзолистими грунтами під сосновими та дубово-сосновими лісами, алювіальні піски та супіски із прошарками суглинку, невеликі площі займають чорноземи опідзолені.
На території села на сьогодні є три ставки (Селище, Ставок, Багни). Є підстави вважати, що принаймі один із них — Ставок, який знаходиться у центрі села — залишок русла давньої річки.
Історія села Хоцьки
Село Хоцьки засноване в середині XVI століття, адже на карті Г.де Боплана від 1648 року вже виступає як окрема адміністративна одиниця.
На карті Гійома Левассера де Боплана село зустрічається під назвою Koszki (карта 1648 р.), Deszki (карта 1650 р).
Назва села за місцевими переказами походить від прізвища першопоселенця Ходько.
Село Хоцьки в 1648–1782 роках входили до складу другої Переяславської сотні.
На початку XVIII ст. в селі проживав Михайло Тимченко, Павло з братом Никоном, Антон Ходки. Павло Тимченко, Богдан Ходченко стали до лав козацької сотні Оверка Сидоровича війська гетьмана Богдана Хмельницького.
Охрім Скорик — козак можний лецьківський (1726). Степан Скорик розпочав службу 5 січня 1761 року Через 6 років йому вдалося стати полковим канцеляристом, а в 1768 року він був призначений писарем 2-ї полкової сотні.
У 1752 році житель хоцьківський Іван Боркан подав скаргу па військового канцеляриста Івана Бахчевського за побиття ним самого Боркана та його дружини й захоплення майна.
Місцевий священик Михайлівської церкви Михайло Стреха навчав своїх синів Мардарія та Еразма в Переяславському колегіумі.
Удова брацлавського полковника Михайла Дрозда після смерті чоловіка залишилась у Переяславі. Завдяки клопотанню старшин Адамовича (її родича) і Чечери їй була надана маєтність у Хоцьках. Її син Данило був козаком убогим хоцьківським (1726), а онук Гаврило Данилович (старший син Данила) — отаманом хоцьківським, його дім згорів, а сам він загинув у кримському поході. Є згадка про Олексія Дрозда — бургомістра переяславського (1712). Правнуки Гаврила: Микита Васильович — секретар посольства у Флоренції, директор училищ Полтавської губернії, Андрій Васильович (бл. 1757-...) — службу розпочав з 1772 року, брав участь у турецькому поході. Значковий товариш (з 1782).
В селі Хоцьки станом на 1930 рік було 412 дворів та проживало 4783 мешканці. Того ж року в селі організувався колгосп імені Шевченка, який мав 1237 га землі, з них 1176 га орної. А в 1934 році створився ще один колгосп «1 Травня». Цей колгосп мав 1274 га землі, з них 1122 га орної. Під час форсованої колективізації було розкуркулено 11 сімей. Загальна кількість померлих від голоду – 2300 чол., встановлено імена 1061 чол. Померлих від голоду ховали на сільському кладовищі, де з ініціативи громадськості села та сільської ради встановлено дерев’яний хрест в пам’ять про жертв Голодомору.
Еколого-географічні особливості села Хоцьки
Під Хоцьками тягнеться берегова лінія Канівського водосховища від села Циблі і до дороги на Канів (на лівому березі Дніпра).
Ліси вздовж водосховища займають близько 16 км з півночі на південь, і 5 км з заходу на схід (в широких місцях). Ліс переважно змішаний, переважають дуби. Поблизу берегової лінії в основному ростуть сосни. Ліс у Хоцьках неймовірно красивий, з перетином просік, доріг і стежок. Грунт в лісах та поблизу берегової лінії піщаний, що істотно ускладнює пересування. Між селищем Циблі і Хоцьки з траси є з'їзд (Білозерське лісництво) на неймовірно гарну, асфальтовану, лісову дорогу, що веде до нових санаторіїв. Також відзначимо, що в грибний сезон у Хоцьках можна відвести душу в "тихому полюванні".
Фауна Канівського водосховища та прилеглих лісів дуже багата. В лісах водиться величезна різноманітність птахів і звірів. На деякі види полюють. Для любителів риболовлі радимо прихопити з собою снасті.
Берегова лінія водосховища піщана. Береги круті, перепад висот в середньому 4-5 метрів, практично скрізь досить зручні спуски до води. Поблизу берега водосховище дрібне, треба пройти добру сотню метрів щоб пірнути з головою. В сонячні дні на мілині вода швидко прогрівається і відпочинок стає ще більш комфортним.
1
