Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Інформація
село Циблі

Населення становить 3069 чол.

Оцінка: 5 / 5 1
Головна » Села » Циблі

село Циблі

Циблі – село Переяслав-Хмельницького району, центр сільської ради  розташоване в 100 км на південний схід від міста Києва, ще південніше на схід в 12 км від районного центру міста Переяслав-Хмельницького, в древній долині річки Дніпро на багатьох видовжених піщаних горбах, оточених болотами, приблизно на 100 м висоті над рівнем Балтійського моря.

За пере повідками старожилів, назва села пішла від слова «цибати», стрибати, перескакувати, адже місцевість була болотиста, прорізана безліччю струмків, переливів, щоб кудись добратись, треба було не раз перестрибувати в різних напрямках. Також існує версія назви села від притоки Трубежа, річки Цибля. Про те, що річка Цибля була дійсною і що вона дала назву нинішньому селу, свідчать записи у словнику російського географа В.П. Семенова, що «Трубіж приймав у себе ріки: Старицю, Ільтицю, Трубай, Морозу, Карань, Каратуль, Цибля, Броварну, Альту, Недру з Березанкою, Гнилу».

Символіка села Циблі

герб села ЦибліСимволами села є прапор та герб із зображенням в нижній частині хвиль Дніпра, на березі  якого і знаходиться село Циблі. Медична символіка - чаша і змія, сповіщають про  знаходження на території села Медико - соціального центру ветеранів війни. Дубовий листок символізує ліси, колосок та сонце - працю хліборобів та родючі землі. У верхній частині зображені зубці, їх  кількість відображає ті села, що були переселені і об’єднані в одне село Циблі після затоплення Канівського водосховища. У лівій частині прапора розміщено смугу малинового кольору, що є символом козацтва.

Історія села Циблі

Перші поселенці поселилися на території майбутнього села Циблі в кінці XVI -  на початку XVII ст.. на островах  болотистої місцевості, що було заховане в лісі. Кладовище перших поселенців було на найвищому острові цієї місцевості, де тепер стоїть кам’яна церква. Пізніше кладовище перенесли на схил старого Дніпра, а 1862р. на цьому острові була побудована церква з престолом святого Іллі-пророка.

1634 рік – вперше село офіційно згадано в документі «Опис України» і занесено на карту французьким інженером  Гільйомом Левасером Де-Бопланом.

В роки кріпацтва циблівські селяни потрапили у залежність поміщиків, які вчинювали свавілля над людьми, реформа 1861р. призвела до значного поділу населення, в результаті якої село поступово вимирало через безпросвітні злидні, продану за безцінь працю, відсутність культури та медицини на селі.

За часів радянської влади на селі розпочалася боротьба з не писемністю трудового люду, почала працювати школа  під керівництвом учителя Григорія Бутенка.

Починаючи з 1927 року було створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ). За два роки  перед колективізацією в селі згоріло 6 господарств, розкуркулено та розпродано 12 куркульських господарств.

Перед голодом в Циблях було близько 350 дворів, більше двох тисяч жителів, а після кількість жертв  становила 1200 чоловік. 

Велика вітчизняна війна для циблян почалася зі створення партизанських груп,  285-ти осіб мобілізованих на фронт війни, 80-ти молодих дівчат та хлопців, яких вивезли до фашистської Німеччини.

У вересні 1942 року, в період тимчасової окупації Переяславського району, окупанти пройшли центром села Циблі, встановивши режим грабунків і терору, чинили нелюдські розправи над мешканцями, масові арешти і розстріли. У вересні 1943 року, німці піддали страшному бомбардуванню село, з літаків розстріляно 15 жінок і дітей, спалено 2 колгоспні стайні та знищено 16 домівок колгоспників.

У травні 1943 року цибляни пішли у 8-ме партизанське об’єднання імені Чапаєва, розігнавши  циблівський кущ поліцаїв, відбивши дві тисячі голів овець та зерно, приготовлене до відправки в Німеччину, та перешкодили окупантам відправляти сільську молодь в рабство.

21 вересня 1943 року звільнено м.Переяслав-Хмельницький та район, в т.ч. і село Циблі. За Дніпром ще йшли бої, а в Циблях вже йшла відбудова.

За період окупації села загарбники заподіяли збитків на 3,5 млн. карбованців, зруйнували будівлі та знищили  колгоспні ферми. Війна забрала 144 циблян, 26 з них загинули в німецькому полоні, більше половини тих хто повернувся з фронтів були поранені.

Наступні роки господарювання колгоспу «Паризька комуна» приносила успіх, а вже у 1959 році створюється великий об’єднаний колгосп імені Шевченка, працює восьмирічка в новозбудованому приміщені, при будинку культури діє драматичний гурток, почала оживати церква.

На початку 70-х років XX років село старі Циблі пішло на дно у зв’язку з будівництвом Канівської ГЕС і створення штучного водосховища, тоді постало питання про виселення придніпровських сіл Переяслав-Хмельницького району, до нового села Циблі на березі Канівського моря, яке ще тільки почало будуватися.

Новостворене село було не електрифіковане і не радіофіковане, сільські вулиці без назв. Працювала восьмирічна школа, де навчалось більше двохсот учнів і вечірня восьмирічна школа для дорослих.

Працював медичний пункт, сільський магазин. У селі працював будинок культури і сільська бібліотека. В будинку культури гуртки художньої самодіяльності, які об’єднували всю активну молодь села.

В 1969-70 навчальному році, коли село ще будувалося Цибліська восьмирічна школа стала середньою і була готова до роботи на 560 учнівських місць. А вже у 1970-71 навчальному році, школа запрацювала на повну потужність.

5 років тривало будівництво нового села Циблі. Будівництво в основному завершено в 1972 році. Закінчено будівництво школи, двох дитсадків, амбулаторію, об’єктів торгового центру, будинку культури, бібліотеки.

В серпні 1974 року, Радою Міністрів України прийнято рішення про утворення спеціального лікувального закладу для інвалідів війни на території нового села Циблі. У 1996 року перейменований в Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни, та отримав статус національного закладу. Даний Центр єдиний в країні заклад в якому лікується більше 9 тисяч ветеранів війни в рік з різних регіонів України.

На території села діє дошкільний навчальний заклад «Колосок».  У 1999 році  відкривають в колишньому приміщенні дошкільного навчального закладу дитячий будинок змішаного типу «Юрасик». В ньому знаходяться діти-сироти, діти, батьки яких позбавлені батьківства, діти-напівсироти з усього Переяслав-Хмельницького району.

Медична амбулаторія села знаходиться в спеціально побудованому приміщенні, медичне обслуговування  здійснюють: сімейний лікар, лікар-стоматолог, дитячий лікар, фельдшер, акушерка, сестра медична фізкабінету.

З перших днів роботи медичної амбулаторії в селі постійно працює аптека.

На селі добре розвинена сфера культури. При будинку культури діють гуртки художньої самодіяльності, «народний» хор «Дніпрові хвилі», зразковий ансамблю танцю «Ластівка»  та нещодавно створена театральна студія «Оберіг».

Фонд літератури у бібліотеці - 13 тисяч 100 примірників, читачів на обліку 1507 чоловік, з них дітей 270. Новинками художньої літератури філіал забезпечує центральна районна бібліотека.

В останні роки, коли прийшла на Україну велика біда, на захист суверенності та територіальної цілісності Держави  стали: Коник Сергій Іванович 1976 р.н. – нагороджений орденом за мужність 3-го ступеня, Гріневич Роман Володимирович 1985р.н., Гармаш Юрій Володимирович 1967 р.н., Войцях Сергій Васильович 1982 р.н.,  Шекель Володимир Миколайович, 1975 р.н., Гончаренко Сеогій Андрійович 1983 р.н., Рубан Олег Михайлович 1979 р.н., Смірнов Олександр Олексійович 1978 р.н., Канівець Віктор Іванович 1984 р.н., Царенок Олександр Олексійович 1986 р.н., Костенко Сергій Віталійович 1987 р.н., Кузьменко Віталій Валерійович 1985 р.н., Нагірний Олександр Володимирович, 1988 р.н.

Персоналії

Дейнека Святополк Васильович

Лесик Михайло Прохорович

Сорокова Софія Федорівна

Шпиталь Іван Григорович

Янцелевич Анатолій Савелійович


Літ-ра: Голодовка 1932-33 роки на Переяславщині. – Книга підготовлена працівниками музеїв Переяслава – Хмельницького в 2000 році; Лесик М. «Циблі» – моє рідне село на Переяславщині (Спогади). – Переяслав- Хмельницький: СКД, 2007. − 256 с.; Михайло Лесик. Циблі - моє рідне село на Переяславщині (Спогади). – Переяслав-Хмельницький, 2011. – 280 с.; Рекламно-інформаційне видання «Вісті.Інформація.Реклама». Збереження історичної спадщини та перемога над собою заради майбутнього...». - Випуск №31 від 15.08.2016. Автор Олександр Матвієнко.

Упорядник матеріалів: Анна Скляренко

В'їдзд до села ЦибліЦентр села ЦибліШкола в с.Циблі, серпень 2016 р.Зразковий танцювальний к-ив Ластівка, БК с.Циблі. 2013 р.Народний хор Дніпрові хвилі, 2015 р.Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, с. Циблі

1