село Чопилки
Історія виникнення цього поселення фактично ідентична сусіднім Горбаням. У Чопилках статус першопоселенців перекази приписують Паньку та Івану Чепилкам, ймовірно, теж козакам.
Нині в селі мешканців на призвіще Чепила немає, кажуть, що такі родини тут проживали аж до 1947 року, коли, завербувавшись, виїхали на Далекий Схід.
За переказами старожилів, у Чопилках хазяйнував пан Юркевич, землі якого межували з горбанівською землею. Пан був заможним, мав велике господарство, де утримувалося безліч домашньої птиці, була своя механічна молотарка. Юркевич жив у розкішному маєтку з алеями, посипаними піском, мав сад «сажанку» - невелике джерело води, з якого черпали воду всі люди. До речі, це джерело збереглося і досі. Вже сучасники там спорудили криничку і освятили її на день св. Георгія, тож вона тепер так і зветься «георгієвська».
До середини 19 ст. Чопилки були великим і заможним селом. Про це свідчить бодай той факт, що громада за свій кошт могла дозволити собі ще в 1892 році збудувати церковно-приходську школу, а сама церква хоч і була дерев’яною, але огорожа стояла навколо неї дорога – металева.
До 1959 року в Чопилках була своя сільська рада, навіть після її закриття через 12 років тут ще будують новий великий клуб. Втім населення тут щороку меншає, село стає неперспективним, і в 1982 році через нерентабельність закривають школу. Зараз із соціальних об’єктів в селі відновили роботу клубу, працює ФАП і магазини.
1
