Музей трипільської культури
Відкриття у 2003 році Музею трипільської культури стало результатом багаторічних досліджень археологів НІЕЗ «Переяслав» в експедиціях Інституту археології, Національного музею історії України у різних регіонах та власних досліджень на Переяславщині. Музей створений за науковою концепцією та, в значній мірі, на матеріалах досліджень відомого вченого-археолога Т.Г.Мовші (1922-2003 р.). Колекції знахідок із розкопок під її керівництвом стали основою експозиції музею.
Трипільська археологічна культура є однією з найяскравіших культур первісної доби Східної Європи. Вона охоплює територію майже всієї Правобережної, частково Лівобережної України. Її розвиток тривав близько 2,5 тис. років, за найсучаснішими даними, від кінця VI до початку ІІІ тисячоліття до н.е. Саме завдяки розселенню племен трипільської культури в лісостеповій зоні України утвердилась відтворююча система господарства – землеробство та тваринництво.
Музейна експозиція представляє матеріали з багатьох пам’яток трипільської культури різних регіонів України: Подніпров’я, Побужжя, Подністров’я. Старожитності з археологічних розкопок розповідають про систему обробітку землі у мідному віці. Для огляду представлені перші культурні злаки, кістяні й рогові мотики та рало для обробітку ґрунту, реконструкції кам’яних серпів для збору урожаю та зернотерки для обмолоту збіжжя.
Давньоземлеробські племена України мали високоорганізоване суспільство. Трипільці заснували перші протоміста у Європі, на території яких проживало понад 10 тис. жителів. Вони стояли на порозі створення писемності, користуючись піктограмами – знаковим, мальованим письмом – зображеним на посуді та пластиці, що демонструються у музеї.
Найбільш презентабельною серед музейних старожитностей є кераміка виготовлена давніми гончарами. Їй притаманна оригінальність та високохудожнє виконання. Неповторний ліпний глиняний посуд декоровано незвичайними орнаментами, що відображають духовний світ ранніх землеробів, їх міфологію, обрядовість та знання про навколишній простір. Привертають увагу глиняні скульптури людей та тварин, що пов’язані з землеробськими культами. Серед них вирізняється антропоморфна скульптура із нанесеним мінеральними фарбами зображенням зачіски, бороди, вусів, амулету на шиї, браслету на передпліччі, а на спині – «древа» життя. Серед експонатів музею виокремлюється й загадковий біноклеподібний виріб із магічною символікою, що використовувався ранніми землеробами у обряді викликання дощу.
Створити уявлення про ремесла та промисли тисячолітньої минувшини допомагають виставлені у експозиції крем’яні знаряддя: сокири, тесла, ножовидні пластини, скребачки, ретушери, свердла, відбійники та ін. Одним із найбільш поширених ремесел було ткацтво. Його репрезентують ткацькі пряслиця, грузила-відтяжки для вертикального ткацького верстату та рідкісні знахідки – відбитки тканин на денцях глиняного посуду.
Зброя трипільців представлена унікальною кістяною сокирою, копіями мідних сокир, вістрями крем’яних стріл та списів.
Значних успіхів ці племена досягли у домобудівництві, споруджуючи одно- та двоповерхові будинки, реконструювати які допомагають деталі решток жител, а також глиняні моделі, серед яких рідкісний фрагмент із піччю, що демонструються у музеї.
Старожитності Музею трипільської культури дають змогу відтворити і наблизити віддалений світ наших предків, які поклонялися Великій богині Праматері-Землі.
1
