Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Справжньою перлиною Преяслава є музейний комплекс народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, який почав створюватися у 1964 році. На території близько 30 гектарів розташовано 300 об`єктів, з них – 122 пам`ятки народної архітектури ХVІІ-ХІХ ст., в тому числі 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 23 різноманітні установки та майстерні, більше 20 тис. творів народного мистецтва, знарядь праці, речей побуту, зібраних в лісостеповій зоні України. Чудовою прикрасою музею є два рукотворні ставки, дендропарк з десятками тисяч дерев та кущів, дбайливо доглянуті двори та городи.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – перший в Україні музей просто неба. Уперше подібний музей створили у Швеції 1891 року. Для цього використали стокгольмський маєток Артура Халезіуса «Skansen». Назва маєтку стала синонімом етнографічного комплексу або музею просто неба. Тому Переяславський музей, розташований за містом, на Татарській горі, інколи називають скансеном.
Переяславський музей репрезентує українське село Середньої Наддніпрянщини 2 пол. ХІХ – поч. ХХ ст.ст.; сільські ремесла та промисли; вітряки та водяні млини; розділ ”Матеріальна культура найдавнішого часу”; 12 тематичних музеїв.
Особливістю музею є показ розвитку ремесел та основних етапів еволюції народного житла і пов’язаної з ним матеріальної і духовної культури українців.
У розділі «Матеріальна культура найдавнішого часу» відтворено розвиток житла і домашнього вогнища від періоду пізнього палеоліту до житла ХІV ст.
Серед архітектурних пам’яток є рідкісні зразки: церква Покрови Пресвятої Богородиці поч. XVII ст. та дзвіниця сер. XVIIІ ст. з Правобережної Київщини, церква св. Георгія сер. XVIIІ ст. з Переяславщини, зображена Т. Г. Шевченком на малюнку «Андруші», вишуканий мисливський будинок князя О. Горчакова, церковнопарафіяльна школа поч. ХІХ ст., лісний кордон – будинок лісної охорони кін. XІХ ст. з півдня Київського Полісся, корчма поч. ХІХ ст. з м. Переяслава, хати середняка, чинбаря, столяра, гончара, бондаря та інші із сіл Переяславщини.
У плані забудови селянської садиби 2 пол. ХІХ ст. чільне місце займає хата. В експозиції оздоблені розписами скрині, мисники, дерев’яні та глиняні миски, різьблені сволоки, божниці, речі побуту. Окрасою хати були тканини: рушники, килими, скатерті, ліжники, які надавали кожному житлу не тільки затишності, а й неповторності.
Вдало використано природний ландшафт та відтворено народні традиції озеленення дворів, вулиць, провулків, вигонів, майдану. Городи, сади, квітники, декоративні насадження надають музею переконливості, життєвості, дають повну уяву українського села ХІХ ст. Доповнюють експозицію музею-села два рукотворних озера.
У Музеї народної архітектури та побуту в окремих архітектурних пам’ятках та спеціально побудованих павільйонах створено експозиції дванадцяти тематичних музеїв, які більш поглиблено розкривають окремі теми з історії народного побуту, традицій, звичаїв та обрядів, народної творчості, землеробства, хлібопекарства, народного транспорту, розвитку науки та техніки.
Окремої уваги заслуговують окремі тематичні музеї
Музей українського рушника у дерев’яній сільській церкві, де з усіх стін сяє орнаментальна круговерть! Тут важко виокремити окреме ткання або вишиття, але дуже переконливо показано велич і самобутність явища.
Єдиний в Україні Музей народного сухопутного транспорту – ну хто б міг подумати, що сьогодні можна побачити зовсім поруч такі знайомі за українською літературною класикою вози й сани, які немовби чекають нових доріг – поруч із циганським возом і… колісницею з олімпійських ігор! :)
Абсолютно несподіваний для комплексу Музей космосу, багатство експозиції якого дивує навіть столичних гостей…
А ще – Музей історії Української Православної Церкви, Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини, Музей українських обрядів, Музей хліба, Музей пам’яті Поліського району, Музей історії бджільництва, Музей історії лісового господарства, Музей Шолом-Алейхема, Музей Миколи Бенардоса, Музей “Поштова станція”…
Усе це – велика людська ПРАЦЯ, любов і тепло тих людей, які створили ці речі, і тих, хто зберіг і зберігає їх для нас із вами.
1
