Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Останні новини
Зусиллями мешканців і підприємців прибрано міський пляж
15.08.2017


Конкурс «Бренд міста Переяслава-Хмельницького»
14.08.2017

Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у міському конкурсі


Як перемогти корупцію в держзакупівлях
26.06.2017

За допомогою впровадження системи ProZorro в Україні вдалося практично повністю викорінити корупцію в держзакупівлях і заощадити мільярди гривень бюджетних коштів.


Підсумки місячника благоустрою на Переяславщині
06.05.2017


У Переяславі пройде День вуличної музики
29.04.2017


Головна » Новини » Виставка «Україна Великодня» у НІЕЗ «Переяслав»

Виставка «Україна Великодня» у НІЕЗ «Переяслав»

Виставка «Україна Великодня» у НІЕЗ «Переяслав»

8 квітня 2016 р. у Меморіальному музеї академіка В.Г. Заболотного Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відкрилася тимчасова виставка «Україна Великодня», яка діятиме до 8 травня 2016 р.

Мета виставки: продемонструвати розмаїття орнаментики та стильові особливості писанок ХІХ – ХХІ ст. на прикладі колекцій з різних регіонів України; розкрити тяглість української культурної традиції, презентовану творами мистецтва на великодню тематику.

Завдання виставки:

  • представити традиційний розпис писанок ХІХ – ХХІ ст. різних регіонів України, відписаних у наш час;
  • популяризувати писанкарство як один із найдавніших та найбільш сакральних видів українського народного декоративно-ужиткового мистецтва;
  • виховувати національну самосвідомість українців, спонукаючи до збереження та продовження культурних традицій.

Великдень є головним святом християнського світу, з яким пов’язано чимало народних традицій. Характерним атрибутом та незмінним символом великодніх свят в Україні є писанка, яка яскраво презентує один із найбільш сакральних різновидів народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Серед найчисленніших в Україні зібрань писанок, які мають високу художню цінність, важливе місце посідає унікальна колекція Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Увібравши вікову історію, вона репрезентативно відтворює регіональну специфіку розвитку писанкарства в Україні впродовж кін. ХІХ – поч. ХХІ ст. Попри те, що комплектування збірки писанок у музеї розпочалося фактично з часу його заснування й триває досі та налічує близько 5 тис. одиниць збереження, ще залишається чимало незаповнених прогалин при формуванні дослідниками цілісної картини поширення писанкарства у різних регіонах України в цей період. Важливим інформативним джерелом для вирішення вказаної проблеми послугував унікальний рукописний зошит, що зберігається в архіві музею. Він містить замальовки збірки писанок С. Венгрженовського, зібраної на околицях м. Тростянця Брацлавського повіту та м. Ольгополя Подільської губернії, яка нараховує понад 570 творів, об’єднаних у 6 колекціях.

На виставці експонуються вибрані писанки, відписані саме за цим рукописом, автором яких є член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України – Зоя Сташук. Майстриня, здобуток якої складає понад 6 тис. робіт, спеціалізується на вивченні зразків стародавніх писанок та відписуванні традиційних колекцій за стародруками ХIX ст. Її творчість спирається на міцний науковий підмурок, оскільки більшість інформації вона здобуває у відділах рідкісних книг провідних бібліотек України, з фондових колекцій музеїв та під час етнографічних експедицій.

Прагнення зберегти писанку як унікальне явище української народної культури спонукає майстриню не лише доносити традиції українського писанкарства ХІХ ст. до сучасників, але й транслювати їх наступним поколінням, проводячи заняття у студіях писанкарства Київського палацу дітей та юнацтва та при Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Серед нечисельних публікацій доби Незалежності, які містять відомості про оригінальний розпис та орнамент писанок ХІХ ст., на особливу увагу заслуговують рукописні замальовки писанок зі збірки графині Г. Бєліна-Бжозовської. Опубліковані етнографом В. Косаківським 1995 р. у часописі «Подільська старовина», вони спираються на етнографічний матеріал, зібраний авторкою цієї колекції в с. Попелюхах Ольгопільського повіту Подільської губернії.

Зазначена збірка стала основою створення вінницькою художницею Мариною Юрченко (Верховою) унікальної колекції, яка також демонструється на виставці й відтворює архаїчні елементи подільського писанкарства, розкриті мовою символіки та кольорів, типових для цього регіону.

Загалом творча спадщина члена Національної спілки митців народного мистецтва України, члена Всеукраїнської координаційної ради з питань розвитку та пропаганди писанкарства – М. Юрченко (Верхової) нараховує понад 2,5 тис. писанок. Так, занурившись у проблематику писанкарства, майстриня простежила стильові особливості писанок різних регіонів України та дослідила історію символіки різноманітних видів української писанки. Проведена робота знайшла відображення в ілюстрованому нарисі для дітей молодшого шкільного віку, який побачив світ 2012 р. у Вінниці.

Таким чином, використання різних джерел із залученням професійних майстрів для найбільш точного відтворення рукописних замальовок дає можливість простежити окремі аспекти розвитку писанкарства в межах одного регіону, репрезентативно продемонструвавши на прикладі двох колекцій, представлених на виставці, орнаменти і розписи, характерні для писанок Поділля ХІХ ст. Це особливо актуально в умовах, коли традиційні форми орнаментів писанки почали осучаснюватись, трансформуючись в індивідуальну творчість окремих митців, що несе загрозу поступової втрати самобутніх рис писанкарства.

Важливим чинником існування і розвитку української нації залишається збереження історико-культурних традицій та наслідування їх молодим поколінням. Так, на виставці експонується творчий доробок студентів Державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди на великодню тематику, представлений оригінальними писанками, гобеленами, панно, композиціями, макетом інтер’єру української хати, виготовленими під керівництвом їх викладачки, члена Спілки дизайнерів України, майстрині Ольги Стрілець.

Продовження мистецьких традицій безпосередньо залежить від передавання досвіду від майстра-педагога до учнів, що тісно пов’язано з рівнем творчої взаємодії між ними. Яскравим прикладом самовідданої праці на цій ниві є власні роботи О. Стрілець, – писанки, гобелени, витинанки та панно, виконане у техніці батик, які також експонуються на виставці. Ці вироби увібрали та гармонійно поєднали риси етнічної ментальності західного та центрального регіонів України, розкриваючи в усій багатогранності духовний світ українства крізь призму великодньої тематики. Насичені любов’ю до прекрасного, що зародилася у майстрині ще на Львівщині, де відбувалося її професійне становлення, вони презентують оригінальні мистецькі форми, які найповніше розкрилися на творчому ґрунті переяславської землі.

Для студентів творчість майстрині є орієнтиром у прагненні досягнути високого мистецького рівня, джерелом натхнення та мірилом професіоналізму, креативності й оригінальності композиційних вирішень.

Отже, мистецький і педагогічний поступ О. Стрілець на Переяславщині є тим невидимим містком, який сполучає закорінену в українській ментальності традицію із сьогоденням, даючи поштовх та життєдайну енергію для визрівання паростків української духовності у творчих ініціативах новітньої генерації.

Фундамент професійного становлення майбутнього художника традиційно закладається вже на початковій ланці художньої освіти, а найвідповідальніша роль у цьому процесі належить педагогу. Так, високий професійний рівень викладачки Переяслав-Хмельницької дитячої художньої школи Ірини Кузьмицької, яка не одне десятиліття поєднує педагогічну діяльність з творчістю, демонструють її роботи, представлені на виставці. Унікальний розпис дерев’яних яєць на релігійну тематику, виконаний майстринею у техніці лакової мініатюри, створює особливу, сакральну атмосферу Великодніх свят, яка народжується завдяки майстерному поєднанню іконописних образів з рослинними орнаментами.

Багата духовна спадщина українського народу, презентована писанкарством, заслуговує на глибоке та багатоаспектне вивчення. Помітний внесок у цю справу зробив к. і. н., с. н. с., учений секретар НІЕЗ «Переяслав» – Віктор Ткаченко. Підсумком багаторічної праці дослідника стала захищена ним у 2012 р. кандидатська дисертація, в якій простежено розвиток українського писанкарства від кін. XIX – до поч. XXI ст., проаналізовано його регіональні особливості та окреслено зміни, що відбуваються на сучасному етапі.

Незважаючи на заборону писанкарства у радянські часи, саме воно стало об’єктом зацікавлення В. Ткаченка. Ще в студентські роки він почав практикувати різні техніки виготовлення писанок власноруч. Поступово поглиблене вивчення цього виду декоративно-ужиткового мистецтва переросло в наукове дослідження, яке остаточно викристалізувалось під час роботи В. Ткаченка в НІЕЗ «Переяслав».

Звернення до проблематики писанкарства спонукало дослідника не лише вивчати, але й збирати писанки. У ході розробки наукової теми В. Ткаченком була зібрана колекція робіт сучасних майстрів Луганщини, Чернігівщини, Київщини, Поділля, Івано-Франківщини, які демонструються на виставці. Колекція, що почала формуватися з 2005 р., презентує традиційні орнаменти та мотиви розпису, характерні для цих регіонів.

Важливим етапом всебічного осягнення наукової теми для В. Ткаченка стало самостійне опанування ним основних традиційних технік писанкарства, що презентовані його роботами, частина з яких демонструється на виставці.

Науковий і творчий доробок дослідника засвідчує його щиру любов до українських традицій, яка на практиці виявляється у тісному взаємозв’язку між глибиною наукових розвідок, колекціонуванням та володінням техніками одного з найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва України – писанкарства.

Отож, запрошуємо усіх щирих поціновувачів українських традицій відвідати виставку, що складається з чотирьох гармонійно поєднаних тематичних розділів та дає можливість зануритись у сакральний дивосвіт Великодня, який розкривається крізь призму його традиційної атрибутики, доповненої сучасними творчими інтерпретаціями.


Джерело: Андрій Кузьменко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав»
1