Виставка авторських робіт художника Сергія Сороки «Алегорія надії»
У теплій, душевній атмосфері 11 червня у Музеї Заповіту ім. Тараса Шевченка відбулося відкриття виставки авторських робіт художника Сергія Сороки «Алегорія надії».. На її відкритті були присутні генеральний директор Національного історико-етнографічного музею «Переяслав» Олексій Лукашевич, заступник міського голови Переяслава-Хмельницького Валентина Губенко, викладач-мистецтвознавець Ірина Кузьмицька, директор Центру Сковородинознавства, професор Микола Корпанюк, директор Центру усної історії Тарас Нагайко рідні та близькі художника.
Сергій Сорока народився в селі Лутайка Гребінківського району Полтавської області. Вступив на навчання до нашого педуніверситету на історичний факультет. Не маючи художньої освіти, вже тоді викладав свої думки в графічних зображеннях. На його ранні роботи мала вплив творчість Сальвадора Далі. Здобувши спеціальність вчителя історії, Сергій взявся за мистецьку теорію. 2013 року закінчив магістратуру педагогічного університету імені Грінченка за спеціальністю образотворче мистецтво. Працював у нашому педуніверситеті.
Його життя було коротким, але надзвичайно плодовитим. До 27 років він встиг створити близько 600 художніх полотен і написати 300 поетичних творів, які готуються до видання окремою збіркою.
На виставці авторських робіт Сергія Сороки «Алегорія надії» презентовано 43 картини. Вони складають два ідейно-тематичні блоки: 32 живописні й 11 графічних робіт. Живопису притаманна імпресіоністична палітра, графічні роботи позначені глибиною філософських символів та знаків.
Експоновані твори популяризують крайові мистецькі здобутки сучасності. Розгорнуті на полотнах образи символізують внутрішній світ митця через призму історіософічного мислення автора, показують шляхи мистецьких пошуків, модернові відгалуження в ідейно-тематичних напрямках.
Тематика живописних полотен виставки «Алегорія надії» пов'язана з Переяславом: в імпресіоністичній манері зображено собори, музейні об'єкти, пейзажні краєвиди. Палітра кольорів – напівтіні, притишені півтони. Мазки – часті, покладені неначе поспіхом. С. Сорока продовжив традиції імпресіоністів.
У графіці С. Сорока виступив як художник-символіст.
Його графіка символізує філософію структуралізму, де абстрактне (поняття, судження, явище) представлене конкретними художніми образами з відповідними асоціативними зв'язками. Алегорія (гр. а11еgогіа – іносказання) експонованих графічних робіт Сергія Сороки полягає у вираженні ідеї в предметних образах, які автор, утверджуючи свої світоглядні пріоритети, структурує в цілісний твір. Окремий художній образ становить певний символ і комунікація між ними відбувається на основі асоціативних зв’язків. Око глядача намагається організувати здавалося б не споріднені між собою образи.
Символізуюча графіка художника поєднує два світи: світ речей і світ ідей. Інтуїтивно художник прагнув як сягнути трансцендентних вимірів (позасвідоме), так і зануритися у «світ у собі». Будучи схильним до волюнтаризму, де божа і людська воля є першоосновою всього сущого, та естетства (картини «Розкладання», «Свобода», «Монаший POST. Внутрішній Лаокон» тощо) С. Сорока прагне торкнутися надчуттєвого, втаємниченого.
Суто технічно графічні роботи С. Сороки виконані ювелірно. За свідченням рідних та друзів, художник робив ескізи-зарисовки, потім компонував з них цілісний твір на картині.
На думку О. Уайльда митцеві дозволено все, і цим вибором сповна скористався С. Сорока, явивши світу стрімкий життєвий шлях і ще стрімкіший спалах творчої зорі. Він прагнув дух, таємницю краси возвести в абсолют і втілити його на полотні. Мовчазний діалог з вічністю – так можна назвати художні роботи Сергія Сороки.
Виставка відкрита для огляду до 10 липня. Музей працює щоденно з 9 до 17 години, крім понеділка та вівторка.
