Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Останні новини
Головна » Новини » Сусіди про родину Скотарів

Сусіди про родину Скотарів

У суботу, 14 лютого цього року біля помешкання родини Скотарів по вул. Остапа Вишні на Борисівці слідчий з обласної міліції, декілька експертів, військовий прокурор, адвокат судді Верховного Суду України Скотаря Анатолія Миколайовича, АТОшник Медведцький Микола Леонідович та його адвокат Титикало Роман проводили відтворення подій, що трапились на Різдво цього року. Раніше про це писалось на цьому сайті . Були при цьому присутні також сусіди, що проживають неподалік, які обурювались хвалебною, на їх думку, статтею про родину Скотарів, яка з’явилась в Інтернеті у соціальній мережі на сторінці нашого міста «ВКонтакті»

Перша сусідка говорить: «З ним (Скотарем Анатолієм Миколайовичем) ми не спілкуємось. Бачимо дуже рідко. Ото коли проїде, чи у хвіртку заходить, то поздоровкається і все. Дружина Скотаря Антоніна даром тут нікому не допомагала. Хоч після того, як сталась пригода із АТОшником, то викинула одяг новий: куртки, костюми, які розібрали місцеві.»

Друга сусідка говорить: «Я хотіла провести воду. Вона сказала, що мені допоможе, що Сергій, її робітник (майстер на всі руки, нині покійний), прокопає канаву, а вона труби купить. Сказала, щоб я їй дала за це 1000 з чимось гривень та документи. Я заплатила, бо в мене на той час дитина народилась, а вода в дворі жорстка і мотор якраз тоді зіпсувався у насосі. Три місяці я так прочекала. Ніхто мені води так і не зробив і грошей не повернув. Я з чоловіком мусили від інших сусідів навпроти самі вести воду і платить гроші по новій. Облагороджували території до містка до річки Альти мій чоловік із своїми знайомими. Вони скати вкопали, пофарбували їх і березки посадили. На ось цю дорогу люди теж гроші здавали: власник магазину здав 2000 гривень, ми 2000 гривень, ось ця хата на углу 2000 гривень, Вова 2000 гривень та інші. А дружинна судді називає нас недобросовісними сусідами, які роз’їздили дорогу. На ці гроші вона привезла шлак і ним дорогу висипали.»

Третя сусідка говорить: «А у клуб діти по хатам ходили кошти на апаратуру збирали і купили її. Років 3 тому День іменинника дружина судді у клубі організовувала. І взагалі вона хотіла шлагбаум із замком поставити на в’їзді вулицю і щоб ключі від шлагбауму тільки в неї були. Було таке, що таксист врізався у ту пірамідку, в яку в’їхав АТОшник. І автомобіль швидкої допомоги теж декілька років тому наїхав на ту пірамідку так, що його трактором витягали.»

Четверта сусідка говорить: «Не зрозуміла ситуація із страховкою на її робітника Сергія. Він помер від менінгіту у 38 років і за сприяння дружини судді він був застрахований на випадок смерті на користь своєї дитини, яка в нього нещодавно народилась. Дружина судді приїздила до нього в лікарню. Після смерті Сергія почали виясняти, що ж із страховкою, але дружинна судді заявила, що він перестрахувався перед смертю на користь своєї матері. Привезла їй кошти, здається тисяч 30 гривень, а мало бути більше 100 тисяч гривень страховки. Дитина його нічого не отримала. Хоч дитину свою він дуже любив і не міг залишити без коштів. Сумніви тут у переписці страховки з рідної малої дитини на матір-пенсіонерку.»

П’ята сусідка говорить: «Нам всім шкода хлопця. Діти приходи колядувати, то казали, що суддя був з предметом, схожим на обріз рушниці і п’яний, він їх не впустив колядувати.»

Шоста сусідка говорить: У відбілювальній статті про Скотарів було написано, що вона обгородила ділянку коло річки, щоб п’яні не збирались і сміття не зносили. Це взагалі була вулиця, якою люди до свої городів їздили, а тепер щоб до них дістатись потрібно іншу дорогу робити і там декілька деревин спиляти а на загородженій нею території туалет на цій дорозі за її вказівкою викопали її робітники. Дружинна судді самовільно наказала спиляти грушу під Альтою, яка знаходилася взагалі на протилежній стороні від її ділянки. Ця груша пам’ятна тим, що під нею поховані місцеві жителі, яких німці розстріляли у Другу світову війну під час окупації Борисівки. Їх ніхто не перепоховував і щороку їх близькі та інші люди з нашого кутка сходиться сюди на 9 травня. Їхній робітник Сергій, все в неї робив, косив, вигрібав, возив, годував її живність, кіз, качок. По трудовій книжці чи по підрядному договору він у неї оформлений не був. Вона йому платила в день100 гривень за виконані роботи неофіційно. Ще в них зараз двоє людей працює. То ті бояться, щось розказувати, бо, думають, що іншої роботи, крім як у сімї Скотарів їм не знайти. А міст желізний через річку Альту тут з покон віків був. І дошки на ньому впоперек лежали. Шо вона там уже робила, не зрозуміло.

Сьома сусідка говорить: «У кінці 2009 року ще при міському голові Якименку Івану Петровичу ми неодноразово у міську раду скаржились на те, що за вказівкою сім’ї Скотарів на одній дорозі посередині було вкопано залізні стовпчики, а другу дорогу загороджено для проходу дерев’яним забором. Навіть особисто міський голова Якименко приїздив із архітектором Хорошуном та земельщиком Пурденком Петром Львовичем і особисто все це бачили. То Якименко тоді сказав нам, що Скотар Антоніна багатодітна мама і їй треба кіз тримати на молоко, тому і загородила їм випас, на якому була раніше суспільна дорога. Ці чиновники ніяк нашу проблему не вирішили, хоч про цю проблему та бездіяльність посадовців у її вирішенні тричі писалось у газеті «Вісник Переяславщини» за 2010 р. Потім уже і писати перестали в газету, бо втратили надію, що влада зреагує і розгородить обидві дороги людям. А наступний міський голова Шкіра Олександр Григорович взагалі рекомендував дружину судді депутатам взяти у члени виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради. І вона до недавнього була членом виконкому навіть і при новообраному 25 травня минулого року міському голові Костіну Тарасу Вікторовичу, про якого говорять, наче він був на Майдані в Києві і у нашому місті. Здавалось, якщо він майданівець, то повинен боротись проти порушень закону, а він навіть стовпчики за час перебування на своїй посаді з проїжджої дороги не здатен прибрати і роз городити берег річки Альти. Про ці стовпчики і загорожу він знає.»

Р.S. Понятим при відтворенні був син того ж самого колишнього міського голови Якименка Івана Петровича, Якименко Олександр, до того ж він депутат міської ради. Він особисто побачив ці стовпчики посеред дороги, то чекаємо його реакцію. Може він не буде таким байдужим як його батько.

До речі, згідно викопіювання, то земельна ділянка по вул. Остапа Вишні, 17/8 взагалі надана для будівництва не Скотарям, а громадянину Крумці Віктору Петровичу (0,1030 га), а у Скотарів там лише земля під сад 12 соток. Звичайно, вони могли у Крумки і купити цю землю.


Джерело: «Голос Переяславщини»
1