Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Останні новини
В Переяславі відбулася зустріч із героями 3-ї окремої штурмової бригади
18.03.2024

Представники 3-ї окремої штурмової бригади нещодавно завітали до Переяслава, де поділилися з місцевою громадою та випускниками одного з місцевих ліцеїв своїми переживаннями на фронті, деталями служби в підрозділі, а також цілями та діяльністю молодіжної організації «Центурія».


Переяслав відзначив відкриття модернізованого молодіжного центру «Зустріч»
18.03.2024


На Переяславщині оголошено попередження про потенційні затоплення: жовтий рівень загрози на берегах Дніпра
18.03.2024


Переяславська громада тепер користується автомобілем швидкої допомоги, подарованим містом Магдебург з Німеччини
18.03.2024


Головна » Новини » Перейменування Переяслава в 1943 році було актом ідеологічної маніпуляції радянської влади

Перейменування Переяслава в 1943 році було актом ідеологічної маніпуляції радянської влади

26 жовтня ц.р. на 44-й сесії 7-го скликання депутати проголосували за повернення історичної назви нашому місту – Переяслав! Це має надважливе значення для відродження історичної правди, адже виводить нас із полону імперської ідеологеми про споконвічний союз «братніх» народів. Водночас, ми, як одне з найдавніших міст Русі, повертаємо собі втрачені та знівельовані сенси тисячолітньої державницької традиції, адже відомий трикутник КИЇВ-ЧЕРНІГІВ-ПЕРЕЯСЛАВ справив визначальний вплив на формування наших етнонаціональних ознак. Повернувши своє справжнє ім’я, Переяслав водночас повертає й ту часову домінанту, яка засвідчує, що наша державність має глибоке коріння, а наш давньоруський спадок має бути покладено наріжним каменем у відродження України як держави з понад тисячолітньою історією.

Переяслав є одним з найдавніших міст нашої держави. Воно значною мірою вплинуло на формування вітчизняної державності у давньоруську та козацьку добу. Літописні джерела демонструють, що легенда про його заснування пов’язана з іменем рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Русі. У давньоруських літописах Переяслав поруч з Києвом та Черніговом визнається як важливий політичний центр. Також при згадці про смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 р. вперше фіксується згадка етноніму «Україна». Чимало визначних постатей пов’язано з його тривалою історією. Ім’я однієї з них – Богдана Хмельницького – зайняло місце поруч з історичною назвою, утворивши своєрідний іменниковий диптих.

Враховуючи складні військово-політичні обставини у період Другої світової війни, вище партійне керівництво СРСР вдалося до іміджевої ідеологічної маніпуляції – використало ім’я Б. Хмельницького, «забувши» попередні яскраво-негативні оцінки його постаті радянською історичною наукою. Так, у «Великій радянській енциклопедії» 1935 р. (за якихось 8 років до перейменування Переяслава) гетьман фігурував як представник феодальної верстви, зрадник та ворог селянства. Після людозгубної Букринської битви-трагедії (точна кількість загиблих невідома, але це не менше 400 тис. осіб) під час операції з визволення Києва його прізвище у жовтні 1943 р. було додане до назви тисячолітнього міста. Зауважувався навіть факт його народження саме у Переяславі. Саме тоді було введено й бойовий орден Б. Хмельницького, яким нагороджувалися бійці та командири Червоної Армії. Тоді ж офіційний образ українського гетьмана у радянських джерелах радикально змінився: він став основоположником братнього союзу українського та російського народів, коли під час Переяславської ради відбулося визнання частиною козацької старшини зверхності Москви над українськими землями Війська Запорозького.

Завдяки цілеспрямованій пропаганді імперсько-радянських ідеологів, місто Переяслав-Хмельницький набуло статусу місця, де було покладено початок багатовікової дружби двох «братніх народів» – російського й українського. Сьогодні вітчизняними дослідниками, істориками й політологами доведено той факт, що події Переяславської ради носили характер тимчасового військового союзу у боротьбі проти потужної зовнішньої загрози. Нав’язане ж пізніше тлумачення цього акту, як «возз’єднання», ніщо інше як вигідний ідеологічний штамп, яким послуговувалася московсько-російська держава для забезпечення своїх територіальних претензій щодо українських земель.

Особа гетьмана Богдана Хмельницького однозначно вписується до пантеону тих діячів національної еліти, які заслуговують гідної пошани за вагомий внесок у становлення української держави. Проте, окрім цієї постаті, з Переяславом також пов’язані імена Володимира Великого, Володимира Мономаха, Івана Мазепи, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка та багатьох інших духовних світочів українського народу. На нашу думку, усе це унеможливлює однозначне сприйняття перейменування Переяслава на Переяслав-Хмельницький у жовтні 1943 р. Адже його кон’юнктурний характер уособлює собою ті ідеологічні спекуляції, що супроводжували імперсько-радянську політику пам’яті стосовно України, її історії та культури упродовж кількох останніх століть. Перейменування було свідомо здійснене з метою утвердження панування радянсько-комуністичної ідеології та поширення імперського впливу на території України.

У січні 2014 р. проросійські представники т.з Собору слов’янських народів Вітренко, Царьов, Затулін та інші проводили у Переяславі пропагандистську акцію з відзначення 360-ї річниці «Возз’єднання України та Росії». Тоді з офіційними привітаннями до учасників акції звернулися московський патріарх Кирило, тодішній голова уряду Микола Азаров, радник президента РФ Сергій Глаз’єв. Через два місяці відбулася анексія Криму, згодом розпочалося військове вторгнення росіян на Донбасі. В умовах сучасної гібридної війни Росії проти України важливе значення для нас має здатність чинити спротив інформаційно-ідеологічному впливу. Нашому суспільству слід якомога швидше відмовитися від практики сповідування радянських ідеологічних штампів, штучність яких є цілком очевидною. Як на державному рівні, так і на рівні місцевих громад має відбутися очищення від нав’язаних імперських стереотипів минулого. На тлі демократичних проєвропейських змін актуальним завданням є недопущення впливу російських ідеологічних міфів на формування свідомості сучасних поколінь українців. Повернення Переяславу його історичної назви, яка засвідчує причетність міста до формування глибинних державницьких традицій нашої батьківщини, повинне повернути не лише нашу громаду, а й націю обличчям до вікопомного спадку наших предків.


Автор: Тарас НАГАЙКО, кандидат історичних наук, член Національної спілки краєзнавців України

1