Заборона храмових свят на Переяславщині за Радянських часів

Документи багатьох фондів районного архіву свідчать: у 1959 році в селах району масово ухвалюють рішення – відмінити свято Храму. Храмові релігійні свята радянська влада замінює «соціалістичним» святкуванням – днем ударної праці.

Сьогодні в мережі інтернет можна швидко знайти інформацію про значення храмових свят в Україні і зрозуміти, чому у 1959 році, немов за указкою, людей змушували відмовлятися від них. Ось у статті «ХРАМОВЕ СВЯТО В УКРАЇНСЬКИХ КАЛЕНДАРНИХ СВЯТАХ ОСІННЬОГО ЦИКЛУ ТА ЙОГО ПОХОДЖЕННЯ» Наталія Стішова досліджує храмові свята як елемент української традиційної духовної культури:

«Храмове свято – щорічне громадське свято, день вшанування святого, на честь якого названо місцеву церкву, або день її освячення. Це свято в народній свідомості прирівнювалося за своєю значущістю до Різдва Христового та Великодня. Основним призначенням його було не лише вшанування святого (релігійної події), а й звернення до нього по допомогу в господарських справах. До празника готувався кожен селянський двір: у хатах вішали святкові рушники, готували святкові страви і, звичайно, варили в складчину медовий напій, медові «кануни», якими пригощалися в храмовий день.

… За свідчення джерел ХІХ-ХХ сторіччя, напередодні храмового свята (за два-три дні) священик із причтом обходив парафію та служив по хатах молебні перед іконою святого, якому присвячувалися урочистості.

… Храмове свято, як і будь-яка обрядодія, мало свій усталений «сценарій», хоча в різних регіонах України він мав свої, характерні для кожної місцевості, відмінності. У цей день не працювали. До села звідусіль поспішали гості».

Влада змушувала селян відмовитися від кількавікової традиції.

8 травня 1959 р. тодішня районна газета «Зоря комунізму» розповіла, що громадяни села Воскресінське вирішили не святкувати храм і в день храму 4 травня вийшли в поле особливо дружно і організовано.

17 травня у районній газеті надруковано замітку під назвою «У Стовп’ягах храму не буде»: «15 травня в селі Стовп’яги відбулися збори робітників відділку радгоспу «Дніпро» по питанню відміни храму, який мав бути 22 травня. Всі виступаючі говорили про шкідливість релігійних свят, про необхідність покінчити з пережитками минулого. Збори одностайно прийняли рішення відмінити храми, оголосити день храму днем ударної праці».

У протоколі загальних зборів колгоспу ім. Ватутіна (с. Мала Каратуль) від 5 червня записали: «Треба всім родичам сказать, що на храм ми будем працювати на полі і «храму» у нас не буде».

Із протоколу загальних зборів колгоспу «Більшовик» 12 червня: «Слухали: предложення про ліквідацію релігійних свят, особисто Храму, покінчити назавжди, поскільки період переходу соціалізму до комунізму вимагає від кожного колгоспника бути чесним колгоспником, преданим справі комуністичного суспільства, не зв’язаним з релігійними святами. Загальні збори колгоспників ухвалюють: релігійне свято Храм по с. Виповзки на Зелену Неділю і по с. Помоклі на Покрову відмінити, не святкувати».

Із протоколу загальних зборів Циблівського відділку колгоспу ім. Шевченка від 11 липня: «В зв’язку з тим, що храм являється релігійним пережитком і нічого корисного не дає, а лише збитки для колгоспу і колгоспників, а тому день храму 2 серпня в Циблях вважати робочим днем і всім організовано вийти на роботу. Оголосити по радіо і в районній газеті, що ми храму святкувати не будемо, щоб родичі і знайомі в цей день з інших сіл до нас не приходили». І газета 19 липня розмістила інформацію «У Циблях храму не буде».

27 серпня загальні збори уповноважених колгоспу «Україна» ухвалили: «Відмінити релігійне свято Храм 21 вересня по с. Велика Каратуль та 9 жовтня по с. Строкова».

8 вересня на загальних зборах колгоспників колгоспу ім. Леніна вирішили відмінити релігійний обряд «Храм» у с. Сомкова Долина і с. Соснова та установити традиційне свято «День урожаю».

Із протоколу загальних зборів с. Студеники 9 жовтня:

«Повістка дня:

Про відміну релігійного свята Храму.

… за рішенням партзборів ми святкувать Храм не будем… в Росії на півночі там Храмів нима ніяких, дарма, що там відсталіші від нас. Давай і ми святкувать тільки те, що завоювали батьки, а відкажемось від усяких Храмів. …уповноважений РК КП розповів що другі села не святкували храмів… думаю, що ми таку ухвалу приймемо, щоб цього Храму і духу не було. … піднять усіх комсомольців, а також увесь народ, щоб закінчить усі роботи, а не робить підготовку до Храму. Після закінчення усіх робіт потрібно привести до порядку село і святкувать жовтневі свята. Ухвалили одноголосно: не празднувать».

Що ще відбулося в районі?

Навесні 1959 року у Григорівці заклали розсадник плодових дерев. В ньому посаджено 135 тисяч штук саджанців винограду, 180 тисяч сіянців яблунь і груш. Замітку про це розмістили у колгоспній багатотиражці «Дніпрова зірка».

26 червня – у районній газеті «Зоря комунізму» надруковано статтю «Бути новому селищу» – про будівництво нового селища Жовтневе.

20 листопада – створено Переяслав-Хмельницьке районне відділення хорового товариства Української РСР. Районний відділ культури, виконкоми міської та сільських рад зобов’язано створити первинні організації хорового товариства в м. Переяслав-Хмельницький та селах району. Районне відділення хорового товариства покликане всебічно сприяти зростанню загальної вокальної культури в районі, зокрема, піднесенню мистецтва хорового співу як однієї з найбільш масових форм художньо-естетичного виховання трудящих.

25 листопада – райвиконком встановив ставку разового збору за кожний день торгівлі на колгоспних ринках району з 1 січня 1960 року: при продажу з рук, лотків, ручних возків і столів – 1 карбованець.

Затверджено переписні кадри для перепису житлових будинків, що перебувають в особистій власності громадян міста, всього 34 чол., з них – 29 реєстраторів, 4 інструктори-контролери та 1 помічник райінспектора. Переписні кадри звільнялися на час перепису (на 14 днів) від основної роботи із збереженням середнього місячного заробітку та мали таку додаткову одноразову доплату від центрального статистичного управління: реєстратори – 125 крб, інструктори-контролери – 175 крб, помічник райінспектора – 400 крб.

11 грудня – з Переяслав-Хмельницького районного бюджету виділено Переяслав-Хмельницькому міському бюджету 55 тис. крб на придбання автомашини для поливання вулиць міста. Кошти виділені за рахунок перевищення доходів над видатками.