Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Головна » Історія » VIA EST VITA: просторові аспекти біографій еліти Переяславля руського

VIA EST VITA: просторові аспекти біографій еліти Переяславля руського

У статті розглянуто просторові аспекти біографій представників еліти Переяславля Руського на прикладі постаті найвідомішого переяславського князя другої половини ХІ - початку ХІІ ст. Володимира Мономаха. Зроблено спробу скласти біограму - коротку просопографічну характеристику особи на основі аналізу найважливіших часово-просторових віх її життя.

Вивчення історичного минулого Переяславля Руського (Переяслава) неможливе без детального розгляду його мешканців - тих історичних осіб, які згадуються в історичних джерелах і чия діяльність пов'язана з Переяславом. Мова йде, у першу чергу, про еліту тогочасного суспільства - князів, бояр, членів їх сімей, вище духовенство. Як активні учасники суспільних процесів давньоруської доби вони зробили значний внесок у історичний розвиток Київської Русі - однієї з провідних держав європейського Середньовіччя.

Переяслав, як родинне гніздо Всеволодовичів/Мономаховичів та один з найзначніших центрів Русі, завжди притягував до себе людей зі складною та надзвичайно цікавою долею. Часто вони мали абсолютно різне етнічне походження, місця народження багатьох із них знаходилися інколи за тисячі верст від Переяслава, переважну більшість свого життя вони провели у походах, пройшовши, проїхавши та пропливши не одну тисячу верст, а місця їх смерті нерідко розташовувалися дуже далеко від місць народження[i].

Саме тому, щоб краще зрозуміти внесок кожної історичної особи, вивчити життєві шляхи кожного відомого з джерел діяча й скласти його максимально можливу й вичерпну просопографічну характеристику, необхідно розглядати його діяльність перш за все у часі та просторі. Найбільш зручною формою такого дослідження є біограма. Під біограмою ми розуміємо структурну одиницю життєвого цілого і його біографічного опису. З двох основних способів організації біограм - наративу (біограми в хронологічному порядку, як послідовність біографічної оповіді) та тезаурусу (сукупність біограм, організованих системно, як опис цілісної картини життя), - ми обрали перший[ii].

На нашу думку, ідеальним для Переяслава прикладом такого дослідження може бути біограма Володимира Мономаха - найвідомішого переяславського князя другої половини ХІ - початку ХІІ ст. Його життя та діяльність досить добре висвітлені у літописах, а також описані ним у вигляді автобіографії у «Повчанні». Крім того, є ціла когорта інших історичних осіб, життєдіяльність яких прямо пов'язана з цим видатним князем і добре відображена у різноманітних джерелах - писемних, археологічних, сфрагістичних. Спробуємо здійснити аналіз усього масиву інформації про цих людей, поєднавши його з відомою інформацією про самого Володимира Мономаха, щоб здійснити часову та просторову локалізацію окремих подій його життя.

Отже, біограма Володимира Мономаха.

Володимир-Василій Всеволодович Мономах народився 1053 р. (точна дата невідома) у Переяславі. Батько - перший удільний переяславський князь Всеволод- Андрій Ярославич, мати - донька візантійського імператора Константина IX Мономаха та Склірини Марія (Анастасія).

Княже та хрестильне імена отримав від свого діда по-батькові Ярослава-Георгія Володимировича на честь прадіда Володимира-Василія Святославича.

Дитинство пройшло у Переяславі.

Перші десять років княжої кар'єри Володимира Мономаха пройшли у Ростові (осінь 1068-1069), Смоленську (1069-1073), Володимирі (1073-1076), Смоленську (1076-1078).

Володимир Мономах у віці 21 року першим шлюбом був одружений його батьком Всеволодом Ярославичем на Великодньому тижні (остання декада квітня) 1074 р. з Гітою (Гідою) Вессекською (Gytha of Wessex, народ. бл. 1060 р.), донькою останнього англосаксонського короля Гарольда ІІ Годвінсона. Весілля відбулося у Переяславі[iii].

У цьому шлюбі народилися:

  • старший син Мстислав-Федір-Гарольд (народ. 1076 р.), названий на честь тьмутороканського, потім - чернігівського князя Мстислава Володимировича Красного (пом. бл. 1034 р.), шостого сина великого київського князя Володимира Святославича або на честь новгородського, потім - полоцького князя Мстислава Ізяславича (пом. 1069 р.), сина великого київського князя Ізяслава Ярославича та на честь батька Гіти Вессекської.
  • Місце народження - Володимир-Волинський, хрещений батько - Олег Святославич, двоюрідний брат Володимира Мономаха, син на той час великого київського князя Святослава Ярославича.
  • син Ізяслав (народ. початок весни 1078 р.), названий на честь полоцького князя Ізяслава Володимировича (пом. бл. 1001 р.), другого сина великого київського князя Володимира Святославича.
  • Місце народження - Чернігів, хрещений батько - двоюрідний брат Володимира Мономаха Олег Святославич, на той момент, фактично, - князь-ізгой. Хрещення відбулося 9 квітня 1078 р[iv].
  • син В'ячеслав (народ. бл. 1080 р.), названий на честь смоленського князя В'ячеслава Ярославича (пом. бл. 1057 р.), шостого сина великого київського князя Ярослава Володимировича. Місце народження - Чернігів.
  • син Святослав (народ. бл. 1084 р.), названий на честь великого київського князя Святослава Ярославича (пом. 1076 р.), другого сина великого київського князя Ярослава Володимировича. Місце народження - Чернігів.
  • донька Марія (Маріца) (народ. бл. 1086 р.), названа на честь матері Володимира Мономаха Марії (Анастасії) (пом. бл. 1067 р.), доньки візантійського імператора Константина ІХ Мономаха. Місце народження - Чернігів.
  • син Ярополк (народ. бл. 1088 р.), названий на честь володимир-волинського князя Ярополка Ізяславича (загинув 29.11.1087 р.), сина колишнього великого київського князя Ізяслава Ярославича. Місце народження - Чернігів.

Отже, усі діти Володимира Мономаха та Гіти Вессекської народилися не у Переяславі, хоча троє молодших синів (В'ячеслав, Святослав та Ярополк) пізніше стали переяславськими князями.

24.07.1094 р. Володимир Мономах був вигнаний з Чернігова Олегом Святославичем й разом із сім'єю (Гітою та трьома молодшими дітьми) повернувся до своєї отчини - Переяслава.

На початку 1096 р. єдину доньку Володимира Мономаха та Гіти Марію (Маріцу) було видано заміж за Леона Діогеновича, сина колишнього візантійського імператора Романа IV Діогена (чи самозванця під його іменем). Весілля відбулося у Переяславі[v].

На початку осені 1096 р. через Смоленськ, куди ходив Володимир Мономах, до Новгорода, до свого старшого сина Мстислава пішла Гіта[vi]. Зі Смоленська до Новгорода її, вірогідно, супроводжував переяславський боярин Оргость, який залишив свій автограф на стіні Новгородського Софійського собору.

Кінець 1096 - початок 1097 р. новгородський князь Мстислав Володимирович провів у поході на Олега Святославича (Суздаль, Муром), повернувшись до

Новгорода у середині березня 1097 р. Після цього з ним стався нещасний випадок на полюванні на ведмедя, відображений завдяки Гіті у «Чуді святого Пантелеймона»[vii].

У другій половині 1097 р. у Новгороді народився його другий син - Ізяслав- Пантелеймон Мстиславич, названий Мстиславом на честь другого сина Володимира Мономаха Ізяслава Володимировича (загинув 6.09.1096 р.) та на честь св. Пантелеймона-цілителя[viii].

У кінці 1097 р. Гіта Вессекська вирушила у паломницьку подорож до Святої Землі, під час якої (10 березня 1098 р.) померла, місце поховання невідоме.

1098 р. в пам'ять про неї Володимир Мономах заклав кам'яну церкву Успіння Богородиці на княжому дворі Переяслава[ix].

Другим шлюбом Володимир Мономах одружився на доньці одного з половецьких ханів у кінці 1098 - на початку 1099 р., у віці 46 років. Весілля відбулося у Переяславі[x].

У цьому шлюбі народилися:

  • син Юрій (Георгій) Долгорукий (народ. кінець 1099 р.), місце народження - Переяслав.
  • донька Євфимія (народ. кінець 1100 р.), видана заміж 1112 р. за угорського короля Кальмана Книжника, місце народження - Переяслав.
  • син Роман (народ. бл. 1101 р.), місце народження - Переяслав.
  • син Андрій Добрий (народ. 11.08.1102 р.), місце народження - Переяслав[xi].
  • донька Огафія (народ. бл. 1103/1104 р.), видана заміж 1116 р. за городенського князя Всеволодка Давидовича, місце народження - Переяслав.

Отже, всі діти Володимира Мономаха та половчанки народилися у Переяславі, жоден з них не отримав від батьків княжих імен (тільки хрестильні), двоє з трьох синів (Юрій та Андрій) в подальшому князювали у Переяславі. Очевидно, усі сини від другого шлюбу мали також сімейні прізвиська.

7.05.1107 р. незнана з імені друга дружина Володимира Мономаха, народивши 5 дітей приблизно за 6-7 років і проживши з Мономахом у шлюбі менше 8-ми років, померла у Переяславі[xii].

Третім шлюбом Володимир Мономах одружився 12.01.1108 р. на доньці половецького хана Аєпи у віці 55 років, одночасно одруживши й свого малолітнього (менше 10 років) сина Юрія. Весілля відбулося у Переяславі. Дітей у цьому шлюбі не було, невідома на ім'я третя дружина Володимира Мономаха пережила його на рік (пом. 1126 р.)[xiii].

Після серії успішних походів на половецьких ханів до кордонів та углиб Половецької землі, смерті чернігівського князя Олега Святославича (1.08.1115 р.), видачі заміж останньої доньки Огафії (1116 р.), невдалої спроби посадити на візантійський престол свого зятя Леона Діогеновича (1116 р.), приборкання двох останніх непокірних князів Гліба Всеславича та Ярослава Святополковича (1117 р.), - 64-літній Володимир Мономах здійснив підготовку до спадкової передачі київського великокняжого престолу своєму старшому сину, 41 -літньому новгородському князю Мстиславу Володимировичу. На початку весни 1117 р. він перевів останнього з Новгорода до Білгорода, звідки той міг, формально залишаючись білгородським князем, реально поступово перебирати на себе усю повноту великокнязівської влади. Від імені батька він здійснював усі внутрішньополітичні акції, ще за його життя отримавши до рук реальні важелі влади над практично усіма князями.

З 1117 р. й до самої своєї смерті Володимир Мономах зосередився, у першу чергу, на передачі Мстиславу Володимировичу цих важелів, а також на забезпеченні у майбутньому переходу великого київського княжіння до нащадків Мстислава (т.зв. династичний проект Мономаха/Мстислава), оминаючи дітей Мономаха від другого шлюбу (Юрія, Романа та Андрія), яким навіть не було надано при народженні княжих («руських») імен, а тільки хрестильні.

Важливим завданням Мономаха у останній період його життя було зведення кам'яної церкви «на крові святого Бориса», розбудова Альтського монастиря на цьому місці, поширення культу св. Бориса та Гліба, а також закінчення другої частини «Повчання» і зведення усіх частин в один літературно -публіцистичний твір. Більшу частину часу в цей період життя Володимир Мономах проводив біля улюбленої церкви на «Льті», саме тут завершивши «Повчання» - magnum opus свого життя[xiv].

19.05.1125 р. Володимир Мономах помер на території сучасного м. Бориспіль, зовсім недалеко від місця свого народження - Переяслава, похований у Софійському соборі Києва.

Таким чином, навіть стислий часово-просторовий аналіз життєдіяльності Володимира Мономаха дозволяє виявити окремі нові факти його біографії, визначити конкретні просторові та часові локалізації деяких віх його життя.



[i] Колибенко О.В. Переяславці княжої доби: історико-історіографічні портрети / Олена Колибенко, Олександр Колибенко. - Переяслав-Хмельницький, 2018. - 202 с.
[ii]    Эпштейн М.П. Проективный словарь гуманитарных наук / М.П. Эпштейн. - М.: Новое литературное обозрение, 2017. - 616 с.
[iii]    Літопис Руський за Іпатським списком / авт. передм., перекл. та при. Л. Є. Махновець. - К.: Дніпро, 1989. - С. 458.
[iv]    Літопис Руський, с. 459.
[v]     Літопис Руський, с. 460.
[vi]    Літопис Руський, с. 460.
[vii]   Назаренко А.В. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей ІХ-XU вв. / А.В. Назаренко. - М. : Языки русской культуры, 2001. - С. 585-588.
[viii]  Колибенко О.В. «Азъ Изяславъ есмь, князь ваш» / Олена Колибенко, Олександр Колибенко //Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 2010. - Вип. 25. - С. 18-29.
[ix]    Літопис Руський, с. 154.
[x]     Літопис Руський, с. 461.
[xi]    Літопис Руський, с. 157.
[xii]   Літопис Руський, с. 161.
[xiii]  Літопис Руський, с. 162, 461.
[xiv]   Колибенко О.В. Переяславці княжої доби: історико-історіографічні портрети, с. 18-54.


Автор: Олександр Колибенко (Переяслав-Хмельницький), Володимир Колибенко (Київ) // Фактор простору в історичних дослідженнях: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 23 травня 2019 р. - Переяслав-Хмельницький. - С. 43-46

1