Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Головна » Історія » Історія школи відселеного села Комарівка

Історія школи відселеного села Комарівка

Село Комарівка є одним із тих населених пунктів, які зникли з карти Переяславщини внаслідок затоплення Канівським водосховищем. Перша згадка про село датується 1574 роком. На жаль, ґрунтовного видання щодо цього села не виявлено. Основним писемним джерелом з вивчення Комарівки є «Полтавські єпархіальні відомості». Зокрема, село Комарівка у цьому виданні згадується близько вісімдесяти разів, з них у вісімнадцяти номерах йдеться про Комарівську школу.
школа в Комарівці у 1960 році

Початком становлення освіти в с. Комарівка можна вважати 1883 рік: Благочинний Переяславського повіту, священник Іоанн Трипольський рапортував, що у селі Комарівка 1 лютого 1883 року була відкрита церковно-парафіяльна школа, яка була розміщена в громадській хаті. У школі навчалося 20 учнів, в тому числі п’ятеро дівчат. Навчала їх безкоштовно дочка священника – Олександра Тарасюк, яка закінчила курси при Полтавському єпархіальному жіночому училищі. Закон Божий викладав священник Федір Тарасюк, також безкоштовно. Резолюція Полтавського архієрея від 20 травня 1883 року була наступна: «Принявъ къ свъдънію, извъстіе объ отрытіи школы напечататъ въ Епархіальныхъ Въдомостяхъ. Священникъ Тарасюкъ утверждается законоучителемъ школы, а дочь его Александра учительницею въ оной».

На відкритті комарівської школи священник Федір Тарасюк виголосив промову: «Є народна приказка: «вчення – світло, а невчення – тьма». Насправді, без освіти що людина може знати про себе саму, про природу, а також що вона може знати про обов’язки свої перед Богом і близькими?

Батьки і матері! Ви – перші вчителі своїм дітям. Але чи можете ви, запитаємо, по-перше, правильно вчити своїх дітей молитися Богу? Думаємо, не можете. Чому? Тому, що ви самі знаєте і читаєте священні молитви з великими помилками і невірно, а це, звичайно, від того, що вас так вчили ваші батьки, які невірно молились, тому що не слухали настанови священників, а може бути і тому, що і священники їх не вчили. А школи не було, в якій можна було вчиться.

По-друге, запитаємо: звідки у вас стільки забобонів, стільки помилкових понять про різні і важливі, і неважливі предмети? Знову скажу – від вашої темної безграмотної простоти. Людина грамотна, яка вміє читати розумні книги, ніколи не повірить тому, чому легко вірить ваша простота, але що незгідно із здоровим людським розумом. Були б ви грамотні, ви мали б більш правильні поняття і про свого парафіяльного священника та не лякали б ним своїх дітей, як це роблять багато із вас…

Посилайте ж своїх дітей навчатися у відкриту школу: тоді менше буде забобонів між вами. В школі вас будуть вчити і Богу молиться, і жити як слід по-християнськи, і пастирів Церкви поважати, і з любов’ю до них ставитися; будуть вчить там вас, як близьких потрібно любить, не свариться з ними і не ображати їх. Коротко скажу: багато, вельми багато ваші діти научаться в школі, і тоді вони не будуть подібні дикунам, які нічого не знають, а будуть дітьми грамотними…»

2 жовтня 1893 року церковно-парафіяльна школа при Миколаївській церкві с. Комарівка перемістилася у влаштований громадою будинок для школи, де навчалися 20 учнів. Обов’язки законовчителя виконував священник Федір Тарасюк, а вчителя – студент Полтавської духовної семінарії, син священника Захарій Тарасюк.

Зі звіту про церковні школи Полтавськой єпархії за 1899-1900 навчальний рік зазначено, що священник Георгій Фаворський, учитель грамоти у Комарівській школі, ставився до навчання з любов’ю. Також цього священника відзначено за добросовісне ставлення до школи і у звіті за 1900-1902 рр.

У «Полтавських єпархіальних відомостях» до 1904 р. Комарівська школа згадується як церковно-парафіяльна або школа грамоти. Зокрема, у 1883 році при відкритті зазначена як церковно-парафіяльна. Та у випуску відомостей №29 за 1904 р. вказано, що при Комарівській церкві є лише школа грамоти, а у примітці зазначено, що ця школа першочергово буде переведена в церковно-парафіяльну.

Комарівська школа грамоти за 1903-1904 навчальний рік була відзначена місцевими наглядачами та повітовим відділенням за високий рівень навчально-виховної роботи та благоустрій. Зауважу, що відзначалися таким чином лише 6 шкіл у повіті. У трьох наступних навчальних роках Комарівська школа грамоти знову була серед найкращих. За 1907-1908 навчальний рік у Переяславському повіті за навчально-виховну роботу було відзначено лише дві школи грамоти – Комарівська та Підсінна.

У навчально-виховному процесі велика увага зверталася на здоров’я дітей, які ходили до школи. В більшості повітів усі учні проходили медичний огляд на початку навчального року. Якщо виявлялись інфекційні захворювання, то школи закривали на карантин. Внаслідок масового захворювання на кір та віспу у 1907-1908 навчальному році були призупинені заняття у шести школах Переяславського повіту, зокрема і в Комарівській.

За 1908-1909 навчальний рік вона була відзначена як заклад, що дотримується устрою церковно-парафіяльної школи. Знову у «Полтавських єпархіальних відомостях» школа як зразкова згадується за 1912-1913 навчальний рік.

У 1914 році на посаду законовчителя Комарівського початкового училища (так почала називатися колишня школа) був призначений священник місцевої Миколаївської церкви Олександр Тарасюк, а 21 серпня 1915 року – священник Павло Тихонович. У доповіді Переяславського надзвичайного повіту на зборах 10 серпня 1914 року «Про стан шкільного будівництва» повідомлялось про побудову двокомплексного Комарівського училища, підпорядкованого земству. Будівля була здана з підряду підрядника Бальзака, побудована із дерева та завершені чорнові роботи.


Автор: Наталія Ревега, старший науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав»

1