Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Головна » Історія » Історичний розвиток Переяславщини як наукова проблема

Історичний розвиток Переяславщини як наукова проблема

У статті відзначено науковий доробок істориків, археологів, краєзнавців у вивченні Переяславщини як історичного регіону. Наголошено на необхідності подальшого комплексного вивчення процесу формування історичних меж цього краю.

Переяславщина є одним з найдавніших історичних регіонів України. Її писемна історія нараховує щонайменше одинадцять століть. За цей період вона ставала ареною для різноманітних подій, що мали важливе державотворче значення. З нею пов'язані імена багатьох державних та культурних діячів минулого. У давньоруську та козацьку добу цей край відігравав стратегічну роль порубіжжя. Його адміністративним центром, де зосереджувалися важливі економічні та політичні ресурси, було місто Переяслав (суч. Переяслав -Хмельницький). Сьогодні це місто є районним центром, що передусім знане як одне з найпривабливіших туристичних місць Центральної України. Глибинне історичне коріння регіону дозволило сформувати образ Переяславщини як одного з основних сегментів, що відігравав надважливу роль у становленні та розвитку української національної держави. Як центр давньоруського князівства та козацького полку Переяслав привертав увагу широкого кола дослідників, а вивчення історії цього краю неодмінно підкреслювало глибокі державницькі традиції українського народу.

Про давні віхи в житті регіону повідомляють численні археологічні артефакти, літописні та інші документальні джерела. Також маємо відомості про відвідини Переяславщини військовими, дипломатами та мандрівниками, що так чи інакше зафіксували тут своє перебування. З відомих осіб варто назвати французького картографа першої половини XVII ст. Г. Боплана, сирійського дипломата середини XVII ст. П. Алеппського, та військового інженера останньої чверті XVIII ст. француза Й. Мюнца.

Науковий інтерес до історії Переяславщини зародився у середовищі аристократії Російської імперії наприкінці XVIII - початку XIX ст. Перші поціновувачі переяславської старовини цікавилися давніми спорудами, археологічними артефактами, археографічними пам'ятками та іншими старожитностями краю. Певний початок її вивчення поклали представники російського дворянства, що відвідали його з першої чверті ХІХ ст. - О. Лєвшин, П. Свінїн, М. Сементовський,

І. Долгоругий та ін[i]. У своїх публікаціях вони наводили описи низки найбільш знакових місцевих старожитностей, повідомляли про історичні легенди, звертали увагу на звичаї та особливості побуту мешканців.

З найперших дослідників історії Переяславського краю, які почали вивчати його з професійною метою варто назвати Я. Благодарова, Т. Шевченка, П.Чубинського. Зокрема, на замовлення тогочасних наукових об'єднань («Імператорського товариства історії та старожитностей російських», «Київської археографічної комісії», «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства») ними здійснювалися археографічні та етнографічні розвідки, вивчалася історія та старожитності краю. Слід також відзначити діяльність кураторів археологічних досліджень, що відбувалися на Переяславщині упродовж ХІХ ст. О. Анєнкова, М. Біляшівського, М. Бранденбурга, Т. Кібальчич, П. Лашкарьов, В. Ляскоронського, М. Макаренка, В. Пассека, Д. Самоквасова, В. Щербаківського та інших.

Враховуючи вагоме історичне значення краю дослідницька увага до Переяславщини репрезентована значно ширшою когортою вчених, зокрема російських. Однак її докладне вивчення ними не проводилося. Аналізуючи рівень історико-топографічних досліджень Переяславщини давньоруської доби істориками М. Арцибашевим, М. Карамзіним, М. Надєждіним, К. Неволіним, М. Погодіним, М. Щербатовим, вітчизняний дослідник О. Колибенко зауважує на виключно кабінетному характері їх праць і повній відсутності в них елементів польових досліджень[ii].

Вже у середині та другій половині ХІХ ст. з'явилися перші науково -краєзнавчі дослідження з історії Переяславщини представлені працями М. Максимовича та М. Костомарова[iii]. З подальшим розвитком історичних знань, а також археологічної та етнографічної науки виокремилася плеяда вчених, що зосередилися на вивченні Переяславщини як окремого регіону. Побачили світ дослідження В. Ляскоронського та А. Стороженка[iv]. Фрагменти своїх наукових студій в контексті вивчення загальнодержавної історії цьому краю присвятили відомі вітчизняні історики. Відзначимо, що знакові сюжети з історії Переяславської землі та Переяславського полку потрапляли на сторінки наукових праць М. Аркаса, Д. Бантиш-Каменського, М. Грушевського, М. Маркевича. У контексті вивчення історії Полтавщини Переяславщину представлено працями М. Арандаренка, І. Павловського, Л. Падалки та інших[v].

Наступним етапом вивчення Переяславщини як окремого історичного регіону став радянський період, що позначився виходом багатотомної «Історії міст і сіл Української РСР» [vi], один з томів якої умістив відомості про історію міста та району, а також появою відомої праці М. Сікорського та Д. Швидкого «На землі Переяславській»[vii]. Втім науковий інтерес до історичного минулого краю у радянську добу не обмежувався лише цими дослідженнями. Важливим сегментом у вивченні Переяславщини в цей час є праці плеяди археологів: Ю. Асєєва, М. Брайчевського, Брайчевської, М. Каргера, Ф. Копилова, М. Кучери, П. Раппопорта, Б. Рибакова, М. Сікорського, Д. Тєлєгіна, В. Харламова, І. Шовкопляса, Р. Юри та інших.

У найновіший період серед ґрунтовних праць, присвячених Переяславщині, слід вказати на дослідження М. Корінного[viii], що висвітлює історію регіону у період раннього середньовіччя. Безумовної уваги заслуговують генеалогічні студії Кривошеї[ix], які стосуються козацької доби. В контексті узагальнюючої оцінки процесу вітчизняного державотворення роль та значення історичної Переяславщини показана у працях О. Моці[x]. Окремо слід наголосити на двох узагальнюючих колективних працях: «Переяслав у віках» та «Нариси з історії давнього Переяслава», де авторами розкриваються різнобічні аспекти розвитку переяславського краю та його політично-адміністративного центру[xi].

Значну зацікавленість місцевих науковців історією рідного краю засвідчує також низка дисертаційних досліджень, що з'явилися у період 1990-2010-их рр. Дві такі праці стосувалися давньоруської доби. Зокрема, у 1999 р. О. Колибенком захищено кандидатську працю, де він розглянув аспекти історичної топографії Переяславля Руського (Х - перша половина ХІІІ ст.). У 2009 р. з'явилося дослідження Ол. В. Колибенко, присвячене еліті давньоруського Переяслава. Також було захищено дві дисертації, що стосувалися історії Переяславщини у козацьку добу. У 2003 р. А. Іваненко підготував та захистив дослідження про Переяславський козацький полк (20-ті рр. XVII-XVIII ст.), а у 2008 В Лоха представив працю щодо еволюції соціальної структури та майнового стану населення Переяслава упродовж 1648­1785 рр. У 2013 р. О. Юрченком було захищено кандидатську дисертацію, що мстить узагальнений матеріал з історії наукових досліджень Переяславщини, зокрема вивчення археологічних пам'яток у період ХІХ - початку ХХІ ст.[xii]. Неодмінно слід також вказати й на дисертацію Г. Трофіменка, захищену у 1995 р., де автором розкрито не історичну за фахом, але цілком відповідну за суттю тему, предметом якої послугувала архітектура давньоруського Переяслава[xiii]

Наявність наукових періодичних видань у місцевих культурно -освітніх установах - Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» та ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія

Сковороди» - забезпечила сталу динаміку появи досліджень з історії регіону. Спроба їх узагальнення та комплексної оцінки належать О. Тарапон[xiv]. Окрім цього, систематизації бібліографії з історії Переяславщини присвячено праці О. Колибенка[xv], Д. Тетері та В. Білоусько[xvi].

З позиції регіональних історико-краєзнавчих студій Переяславщину досліджували А. Блануца, Г. Бузян, А. Іваненко, О. Колибенко, Ол. Колибенко, Л. Набок, Т. Нагайко, М. Роздобудько, Д. Тетеря, О. Юрченко та ін.[xvii].

Не маючи на меті вичерпно простежити у даній статті усю наявну наукову бібліографію, що стосується історичного розвитку Переяславщини, окрім вказаних наукових праць, вважаємо за потрібне відзначити публікацію посібників та довідників краєзнавчого змісту, що стали базовою основою для подальших наукових студій з археології, топоніміки, краєзнавства тощо[xviii]. Також важливим сегментом наукової бібліографії, присвяченої історичному розвиткові Переяславщини є історії окремих сіл сучасного Переяслав-Хмельницького району, у тому числі затоплених Канівським водосховищем. Завдяки співпраці місцевих краєзнавців та науковців за період 2000-2010-их рр. вийшли друком видання, присвячені таким селам: Андруші, Єрківці, Зарубинці, Положаї, Пологи-Вергуни, Пристроми, Соснова, Ташань, Тарасівка та Ульянівка, Циблі[xix].

У червні 2015 р. у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» було засновано видавничу серію «Краєзнавча бібліотека Переяславщини», що на сьогодні акумулювала у собі праці як фахових дослідників, так і краєзнавців аматорів. Це дослідження історико-краєзнавствчого, археологічного, археографічного та генеалогічного спрямування, присвячені певним територіям (мікрорегіонам), окремим населеним пунктам та історичним постатям[xx].

Даючи загальну характеристику вище представленим працям, слід наголосити на відсутності предметного дослідницького інтересу їх авторів до комплексного вивчення процесу формування історичної Переяславщини та політико- адміністративного розвитку краю упродовж його існування. Певним винятком є праці С. Вовкодава, А. Іваненка, М. Корінного, Ю. Моргунова, Т.Нагайка, О. Юрченка[xxi].

Відзначимо, що знання про різні територіальні особливості розвитку краю та поетапність адміністративних змін, що відбувалися в певні хронологічні періоди, дозволяють показати динаміку перетворень досліджуваного регіону відносно загальнодержавного етнокультурного та політичного розвитку. Окрім того, адміністративний устрій, що повсякчас перебуває у процесі динамічних змін, напряму пов'язаний з процесом з його історичного розвитку.

Переяславська земля є одним з ключових історичних регіонів, що справив визначальний вплив на становлення та формування української нації та держави. Саме тут відбувалися важливі процеси та події, що зумовили сучасний вектор її європейського розвитку. У наукових працях істориків, етнографів та краєзнавців вона має умовне узагальнююче визначення - Переяславщина. У різні історичні періоди у політично-географічному розумінні її територія зазнавала певних змін. Виступаючи її економічно-культурним центром, Переяслав тривалий час забезпечував відповідний контроль у межах різних політико-адміністративних утворень - князівство, волость, полк, повіт, район тощо.

Не зважаючи на значну кількість історичних студій, спрямованих на вивчення історії Переяславщини, на сьогодні відсутнє спеціальне комплексне наукове дослідження, де було б висвітлено основні етапи її формування як окремого історичного та етнокультурного регіону. На основі документальних джерел, картографічних матеріалів та окремих наукових досліджень можна простежити його еволюцію, визначити різночасові межі та встановити історичні обставини, що впливали на розвиток краю. З'ясування аспектів адміністративного розвитку Переяславщини дозволить сформувати загальну картину її історичного минулого, усвідомити ключові віхи та етапи її формування, а також вивести паралелі із загальним державотворчим процесом на українських землях. Наведена наукова бібліографія та наявна джерельна база: документальні відомості, довідкові видання, картографічні матеріали - демонструють значний потенціал у подальшому дослідженні адміністративного розвитку Переяславщини. Вважаємо, що науковий аналіз відомостей з політично-адміністративного розвитку краю, їх узагальнення та систематизація дозволить створити комплексне дослідження, де буде відображено процес формування вказаної території з Х по ХХІ ст. Результатом роботи над темою має стати створення сучасного контексту образу історичної Переяславщини, відбутися його інтеграція у наукову загальносуспільну візію концепції державного будівництва та націєтворення.



[i]  Долгоруков И.М. Путешествие в Киев в 1817 году. / М. : Имп. О-во истории и древностей рос. при Моск. ун-те, 1870. - 208 с. Левшин А. И. Письма из Малороссии, /Писанныя Алексеем Левшиным. - Харьков: В Университетской типографии, 1816. - 206 с.; Свиньин П. Извлечение из археологического путешествия по России Павла Свиньина в 1825 году / П. Свиньин // Труды и записки Общества истории и древностей российских. - М., 1826. - Ч. ІІІ. - Кн. І. - С. 181-219; Сементовский Н.М. Киев и его достопамятности / Сочинение члена-сотрудника Русского Географического и член- корреспондент С.Петербургского Археологического и Нумизматического обществ Николая Сементовского. - Киев, (Губернская типография), 1852 г. - 259 с.

[ii]   Колибенко О. Історико-археологічне вивчення Переяславля Руського та Переяславщини (середньовічної Переяславської волості): сучасний стан і перспективи. / О. Колибенко // Проблеми давньоруської та середньовічної археології / Серія «Археологія і давня історія України». - Вип. 1. - К. : Інститут археології НАН України, 2010. - С. 130-136. - С. 130.

[iii] Костомаров Н.И. Исторический памятник в Переяславе. - Русская старина, 1883 г., т. 38, № 6, C. 686-690; Костомаров Н. И. Поездка в Переяслав. - Исторический вестник, 1885, т. 22, с. 489­508; Максимович М. А. О древней епархіи Переяславской / Чтения в Императорском Обществе Истории и Древностей Российских при Московском Университете. 1858. Октябрь -Декабрь. Книга четвертая. - С. 145-150; Максимович М. А. О городе Переяславе в первоначальные времена / Киевлянин: [альманах] / издал Михаил Максимович; Императорский университет Св. Владимира. - Москва: В Университетской типографии, Кн. 3. - 1850. - 216 с. - С. 1-6; Максимович М. А. О празднике св. Бориса под Переяславом / Киевлянин: [альманах] / издал Михаил Максимович; Императорский университет Св. Владимира. - Москва: В Университетской типографии, Кн. 3. - 1850. - 216 с. - С. 7-18.

[iv]  Ляскоронский В.Г. История Переяславльской земли с древнейших времен до половины XIII столетия: монография / В. Г. Ляскоронский. - 2-е изд. - Киев: Тип. Н. А. Гирич, 1903. - 422 c.; Стороженко А.В. Где жили переяславские торки /А.В. Стороженко // Киевская старина. - 1899. - Т. 64. - Февраль. - С. 283-290; Стороженко А.В. Какой юбилей имеет право праздновать г. Переяслав Полтавской губернии? / А.В. Стороженко // Киевская старина. - 1894. - Т. 45. - Апрель. - С. 61-73. Стороженко А. В. Очерки переяславской старины: исследования, документы и заметки. - К. : Типография товарищества Г. Л. Фронцкевича и Ко, 1900. - 235 с. Стороженко А. В. Очерки Переяславщины. //Киевская старина. - 1891. - Т. 35. - № 11 ноябрь. - С. 195-215.

[v] Арандаренко Н. Записки о Полтавской губернии Николая Арандаренка, составленные в 1846 году: в 3 ч. / Николай Арандаренко. - Полтава: В тип. Губерн. Правления, 1848 - 1852; Павловский И. Ф. Описание городов Полтавской губернии и их окрестностей к 1810 г. Архивній матеріал. / И. Ф. Павловский. // Труды ПУАК. - Полтава, 1917. - Вып. 15. - С. 21-103; Падалка Л.В. Прошлое Полтавской территории и ее заселение /Л.В. Падалка. - Полтава, 1914. - 239 с.

[vi] Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Київська область / Ред. кол. тома: Рудич Ф. М. (гол. редкол.), Бакуменко П. І., Бачинський П. П., Борщ Ю. Ф. та ін АН УРСР. Інститут історії. - К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. - 791 с.

[vii] Сікорський М.І. На землі Переяславській / Сікорський М.І., Швидкий Д.Т. - К.: Наукова думка, 1983. - 254 с.

[viii]        Коринный Н.Н. Переяславская земля, Х - первая половина ХІІІ века /Н.Н. Коринный. - К.: Наукова думка, 1992. - 312 с.

[ix] Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. - К.: Стилос, 2004. - 418 с.

[x]   Моця О. П. «Русь», «Мала Русь», «Україна» в післямонгольські та козацькі часи / НАН України. Інститут археології. - К.: Наукова думка, 2009. - 324 с.; Моця О.П. Українці: народ і його земля (етапи становлення) / О.П. Моця. - К. : Стародавній Світ, 2011. - 640 с.

[xi]  Бузян Г.М. Нариси з історії давнього Переяслава (до 1100-ліття першої літописної згадки) / Г.М. Бузян, Л.М. Набок, М.В. Роздобудько, Д.А. Тетеря. - К. : Міленіум, 2007. - 264 с.; .Переяслав у віках / ред.: В. А. Смолій; Ін-т історії України НАН України, Ін-т археол. НАН України, Переяслав- Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г.Сковороди. - К. : Світ Успіху, 2007. - 424 c.

[xii] Іваненко А.О. Переяславський козацький полк у військовій та суспільно -політичній системі України (20-ті рр. ХУІІ - кінець ХУІІІ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 / А.О. Іваненко; Нац. акад. оборони України. - К., 2003. - 18 с.; Колибенко О. В. Еліта Переяславля Руського в суспільно- політичному житті Русі (друга половина ХІ - середина ХІІІ ст.): автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / О. В. Колибенко; Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди. - Переяслав- Хмельниц., 2009. - 19 с.; Колибенко О. В. Історична топографія Переяславля Руського (Х - перша половина ХІІІ ст.).: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / О. В. Колибенко; НАН України, Ін-т історії України. - К., 1999.; Лоха В.А. Еволюція соціальної структури та майновий стан населення Переяслава (1648 - 1785рр.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 /В.А. Лоха; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2008. - 20 с.; Юрченко О. В. Дослідження археологічних пам'яток Переяславщини: історіографія (ХІХ - початок ХХІ ст.): дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / О. В.Юрченко; Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди. - Переяслав-Хмельниц., 2013. - 253 с.

[xiii] Трофіменко Г. В. Архітектура Переяславля Південного Х - першої половини ХІІІ століть (за матеріалами архітектурно-археологічних досліджень): автореф. дис... канд. архітектури: 18.00.01 / Г.В. Трофіменко; Українська академія мистецтва. - К., 1995. - 17 с.

[xiv] Тарапон О. «Наукові записки з української історії: збірник наукових статей»: 25 років з дня заснування / О. Тарапон // Наукові записки з української історії: збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький: Домбровська Я., 2018. - Вип. 43. - С. 3-22.

[xv]  Колибенко О. Рецензія на науково-популярне видання «Положаї крізь віки» в кн. Якименко І.П. Положаї крізь віки (нарис). - К. : В-во «Аванпост-прим»., 2011. - С. 292-296.

[xvi] Тетеря Д.А., Білоусько В.М. Археологія у Національному історико -етнографічному заповіднику «Переяслав»: біобібліографічний покажчик / упорядники: Дмитро Тетеря, Валентина Білоусько. - Переяслав-Хмельницький. 2018. - 228 с.

[xvii] Блануца А. Переяславська земля у татарську і литовську добу (друга половина ХІІІ - 60-ті роки XVI ст.). Переяслав-Хмельницький, НІЕЗ «Переяслав», 2018. - 75 с.; Бузян Г.М. Нариси з історії давнього Переяслава (до 1100-ліття першої літописної згадки) / Г.М. Бузян, Л.М. Набок, М.В. Роздобудько, Д.А. Тетеря. - К.: Міленіум, 2007. - 264 с.; . Іваненко А.О. Переяславський полк: територія, структура, населення // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки. - К. - Кам'янець-Подільський: "Стилос", 1999. - Т.3 (5). - С.47-54; 2.14. Іваненко А.О. Територіальні зміни в Переяславському полку у другій половині XVIII ст. // Наукові записки з української історії. - Переяслав-Хмельницький - Чернівці: "Золоті литаври" , 2002. - Вип.13. - С.178-186; Іваненко А.О. Козацтво на Переяславщині. Переяславський полк та його сотні //Історія та культура рідного краю (матеріали на допомогу вчителям та учням). Інформаційно-методичний збірник. - Ч.1. - Переяслав-Хмельницький, 1994. - Вип.12. - С.53-59; Колибенко О.В., Колибенко Ол. В. Давньоруська топонімія Переяславщини // Світло. - 2002. - № 4. - С. 10-14; Колибенко О.В., Колибенко Ол. В. Давньоруські топоніми Переяславщини //Наукові записки з української історії. - Переяслав-Хмельницький: Золоті литаври, 2002. - Вип. 13. - С. 128-139; Колибенко О.В., Колибенко Ол. В. Топоніми та топооснови Переяславщини у «Реєстрі всього Війська Запорозького» //Історико-географічні дослідження в Україні. Збірка наукових праць. - К. : Інститут історії України НАНУ, 2006. - Число 9. - С. 252-261; Колибенко О.В. Мікро-географічні та топографічні умови території Переяславля Руського // Київська старовина. - 1998. - № 4. - С. 165­169; Колибенко О.В. Про деякі давньоруські топоніми з території Переяславщини // Тези наукової конференції «Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури». - Переяслав-Хмельницький, 1992. - С. 62-69; Колибенко О.В. Топоніміка Переяславщини в «Реєстрах всього Війська Запорозького» // Третя Полтавська наукова конференція з історичного краєзнавства. Матеріали. - Полтава, 1994. - С. 31-36; Нагайко Т. Просторово-часові критерії історико-краєзнавчих досліджень: Переяславщина / Т. Нагайко // Фактор простору в історичних дослідженнях: Матеріали круглого столу, [м. Переяслав-Хмельницький], 31 травня 2018 р. / [Упорядник С.М. Вовкодав]. - Переяслав-Хмельницький. - С. 54-63; Юрченко О.В. Переяславщина в другій половині ХІІІ-ХУІ ст. (історико-археологічний огляд) / О.В. Юрченко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Луганськ. - 2004. - № 9.- С. 219-225; Юрченко О.В. Пізньосередньовічна Переяславщина за археологічними, топонімічними та писемними джерелами / О.В. Юрченко // Київська Старовина. - 2003. - № 6. - С. 123-126; Юрченко О.В. Природно-географічне середовище Переяславщини другої половини ХІІІ-ХУІ ст. / О.В. Юрченко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Луганськ, 2003. - № 5. - С. 233-242.

[xviii] Колибенко О.В., Коцур В.П. Етимологічний словник ойконімів та короткий словник топонімів Переяславщини. - Переяслав-Хмельницький, 1995. - 57 с; Колибенко О.В. Колибенко Ол. В. Історико- краєзнавчі дослідження Переяславщини (археологічні джерела): Навчальний посібник. - Переяслав- Хмельницький: ПЦ Ризографіка, 2005. - Ч. 1. - 114 с.; Колибенко О.В., Коцур В.П. Історико- краєзнавчі дослідження Переяславщини. Ч. 2. Топонімічні джерела: Навчальний посібник. - Корсунь- Шевченківський, 2010. - 203 с.

[xix] Затоплений рай: Андруші у спогадах та документах / Упорядник М.К. Михняк. - К.: Український пріоритет, 2018. - 400 с. (Серія: «Затоплені села Переяславщини»); Набок Л.М., Батрак В.В., Бузян Г.М. Єрковці. Історія села Переяславського краю. - К. : Футарі Принт, 2005. - 183 с.; Сорокова С. Ф. Не летять ластівки у Зарубинці: історико-краєзнавчий нарис / С. Ф. Сорокова; ред.-упоряд.: Т. Ю. Нагайко, О. А. Горбовий. - Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич О. М., 2015. - 368 с. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 1);

Якименко І.П. Якименко І.П. Положаї крізь віки (нарис). - К. : В-во «Аванпост-прим»., 2011. - 304 с.; Коржов Ю.Б. Пологи-Вергуни. Село в матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765­1769 років. Переяславський полк. / Упорядник Ю. Б. Коржов. - Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2018. - 154 с. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 12); Толочко М.П. Пристроми - село козацьке. - К. : АртЕк, 2007. - 104 с.; Дикий В.О., Іщенко Д.М., Іщенко Т.Д. На землі Соснівській. Історія. Люди. Переяслав=Х. 2013. - 109 с.;

Краснюк В., Шевченко М. Ташань на землі Переяславській. - К. : «Вітчизна», 2005. - 192 с.; Коржов Ю.Б. Ташань. Історія та родовідна книга села Переяславського краю. У 2-х томах /Ю.Б. Коржов. - Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2017. - Т. 1. - 280 с. іл. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 4); Коржов Ю.Б. Ташань. Історія та родовідна книга села Переяславського краю. У 2-х томах / Ю.Б. Коржов. - Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2018. - Т. 2. - 520 с. іл. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 11); Кролевець К., Каплюк В. Сторінки історії Улянівки та Тарасівки: наукове видання. - Переяслав-Хмельницький: ПП «СКД», 2014. - 256 с.; Лесик М. «Циблі» - моє рідне село на Переяславщині. - Переяслав-Хмельницький: СКД, 207. - 255 с.

[xx]  Сорокова С. Ф. Не летять ластівки у Зарубинці: історико-краєзнавчий нарис / С. Ф. Сорокова; ред.-упоряд.: Т. Ю. Нагайко, О. А. Горбовий. - Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич О. М., 2015. - 368 с. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 1); Костенко Ю.В. Археологічні пам'ятки Середнього Потрубіжжя / Ю. В. Костенко. - Переяслав-Хмельницький, ФОП Лукашевич О. М., 2015. - 550 с. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 2); Коржов Ю.Б. Ташань. Історія та родовідна книга села Переяславського краю. У 2-х томах / Ю.Б. Коржов. - Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2017. - Т. 1. - 280 с. іл. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 4); Коржов Ю.Б. Ташань. Історія та родовідна книга села

Переяславського краю. У 2-х томах /Ю.Б. Коржов. - Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2018. - Т. 2. - 520 с. іл. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 11); Колибенко О.В., Колибенко О.В. Переяславці княжої доби. Історико-історіографічні портрети. - Переяслав-Хмельницький, 2018. - 202 с. (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 9); Гич М.М. Єрковці. Історія села Переяславського краю. Спогади жителів. Київ, 2018 р. (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 10); Коржов Ю.Б. Ташань. Історія та родовідна книга села Переяславського краю. У 2-х томах / Ю. Б. Коржов. - Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2018. - Т. 2. - 520 с. іл. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 11); Коржов Ю.Б. Пологи-Вергуни. Село в матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 років. Переяславський полк. / Упорядник Ю. Б. Коржов. - Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2018. - 154 с. - (Серія: Краєзнавча бібліотека Переяславщини; вип. 12).

[xxi] Іваненко А.О. Адміністративно-територіальні зміни в Переяславському Полку у другій половині XVIII ст. / А.О. Іваненко //Наукові записки з української історії. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип. 13. - С. 178-186; Корінний М.М. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918- 2010рр. : довідник. - Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В. 2012. - 304 с. Корінний М.М. З історії становлення сучасного адміністративно- територіального устрою Київської області / Микола Миколайович. Корінний // Архіви України. - 2012. - № 1(277). - С. 45-62; Моргунов Ю.Ю. К вопросу о разделе южнорусских земель в 1026 г. «по Днепр» /Ю.Ю. Моргунов //Наукові записки з української історії. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - Вип. 16. - С. 221-227; Нагайко Т. Просторово-часові критерії історико-краєзнавчих досліджень: Переяславщина / Т. Нагайко // Фактор простору в історичних дослідженнях: Матеріали круглого столу, [м. Переяслав-Хмельницький], 31 травня 2018р. / [Упорядник С.М. Вовкодав]. - Переяслав-Хмельницький. - С. 54-63; Юрченко О. В. До питання про існування Переяслава в другій половині ХІІІ-ХУ ст. / О.В. Юрченко, С.М. Вовкодав // Наукові записки з української історії. - Переяслав-Хмельницький. - 2004. - Вип. 15. - С. 31-37. Юрченко О.В. Переяславщина в другій половині ХІІІ-ХУІ ст. (історико-археологічний огляд) / О.В. Юрченко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Луганськ. - 2004. - № 9. - С. 219-225; Юрченко О.В. Пізньосередньовічна Переяславщина за археологічними, топонімічними та писемними джерелами / О.В. Юрченко //Київська Старовина. - 2003. - № 6. - С. 123-126; Юрченко О.В. Природно-географічне середовище Переяславщини другої половини XШ-XVІ ст. / О.В. Юрченко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Луганськ, 2003. - № 5. - С. 233-242.


Автор: Тарас Нагайко (Переяслав-Хмельницький) // Фактор простору в історичних дослідженнях: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 23 травня 2019 р. - Переяслав-Хмельницький. - С. 63-70

1