Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Головна » Історія

Історія Переяслава та Наддніпрянської України

Пам’ятні дати з життя Переяслава

  • 2 тис. років до н.е. - перші поселення епохі бронзи на Переяславщині.
  • ІІІ - поч. V ст. - на території сучасного Переяслава виникають поселення пори черняхівської культури.
  • 907перші згадування про Переяславську фортецю у договорі між Київською Русю і Візантією, де Переяслав згадується як одне з трьох найбільших міст Київської Русі.
  • 993 - укріплення переяславського детинця за наказом князя Володимира Великого.
  • 1008 - відомості про перше кам'яне культове спорудження міста - Хрестовоздвижинську церкву.
  • 1054 - переяславським князем стає Всеволод, син Ярослава Мудрого. Виникнення Переяславського князівства.
  • 1089 - активне будівництво детинця за ініціативою митрополита Єфрема Переяславського.
  • 1094-1113 - правління князя Володимира Мономаха.
  • 2-га половина XII ст. - володіння Переяславського удільного князівства охоплювали величезну територію між Дніпром, Окою та верхній Волгою.
  • 1187 – перша письмова згадка назви «Україна»
  • 1239зруйнування міста ордою монголо-татар.
  • 60-ті роки XIV ст. - після разгрому татарських орд військами літовського князя Ольгерда Переяславщину разом з Переяславом захопили літовські феодали. Переяславськую землю поділили на повети, а повети - на волості. Переяслав стає центром волості.
  • 1441-1471 - Переяслав входив у склад оновленого Київського князівства, а потім у склад Київського воєводства.
  • 1482 – зпустошення Переяслава військом кримського хана Менгли-Герая.
  • Кінець XV ст.-перша половина XVI ст. - Переяслав разом с Каневом, Черкасами й островом Хортицей зіграв важливу роль у формиванні українського козатства. Тут угруповувались перші загони козаків.
  • 1569 - згідно Люблінської унії місто відходить до Польщі.
  • 1585 - Переяславу надано Магдебурзьке право. Спорудження замку на території колишнього детинця.
  • 1591-1593 - переяславські козаки і міщани взяли найактивнішу участь у великому повстанні під керівництвом Кріштофа Косинського проти польського пригноблення.
  • 1594-1596 - Переяслав зіграв важливу роль в повстанні на чолі з Северином Наливайко.
  • Початок XVII ст. - власником Переяславського староства і міста став український магнат Костянтин Острожський.
  • 1620 - Переяслав і староство перейшли у володіння Я. Заславського.
  • 1625 - згідно Куруковським угодам місто стає центром одного з найбільших реєстрових полків в Україні.
  • 25 травня 1630 - у боях під Переяславом запорізькі і реєстрові козаки під супроводом Тараса Федоровича (Трясило) здобувають перемогу над польським коронним військом.
  • 1635 - польський магнат, переяславський староста В. Жолкевський передав місто на резиденцію ієзуїтів, через три роки заснувув тут коллегіум.
  • 1637 - населення Переяславщини приймало участь у повстаннях на чолі з Павлом Павлюком (Бутом) і Яковом Острянином.
  • 1648 - початок Визвольної війни. Переяславці позбулися від влади польскї шляхти. 
  • Січень 1654 - Переяславська рада, у ході якої був подпісаний історичний акт про об'єднання України з Росією.
  • 1654-1667 - Російсько-польська війна.
  • 17 жовтня 1659 - підписання кабального договору між Юрієм Хмельницьким та представниками моськовської думи.
  • 1660 - підписання Слободищенського трактата Юрієм Хмельницьким.
  • 1663 - Чорна Рада
  • 1666 - антимосковське повстання Переяславського козацького полку під керівництвом М. Хоменка.
  • 1695-1700 - будівництво Вознесенського монастиря на кошти Івана Мазепи.
  • 1727 - відновлення гетьманства.
  • 1738 - відкриття колегіуму.
  • 1766 - відкриття однокласної школи у фортеці при Замковій Успенській церкві.
  • 1770-1776 - поблизу Вознесенського собору побудована трьохповерхова дзвіниця.
  • 1781 - відміна автономії України і розділ на полки. Скасування Переяславського полку. Переяслав став частиною Київщини.
  • 1782 - Переяслав налічував 4987 жителів і населення швидко зростало.
  • 1835 - у Переяславі мешкало вже 8460 жителів.
  • 30-ті роки XIX століття - у Переяславі деякий час жив та працював Микола Васильович Гоголь. Тут він збирав матеріал для повісті "Вій".
  • 1845, 1859 - пребування на Переяславщині Тараса Григоровича Шевченко.
  • 1867 - населення міста складає близько 10 тисяч чоловік.
  • 1873 - відкриття жіночої гімназії.
  • Кінець XIX століття - головним заняттям основної маси населення міста було хліборобство. Промисловість развивається дуже повільно.
  • 1901 - чисельність населення міста складає близько 16 250 жителів.
  • 1901 - у місті вже працює 14 учбових закладів (3 середніх та 11 низших)
  • 1917-1920 - революційні події.
  • вересень 1921 - Переяслав входить в Києвську губернію, а через два роки стає районним центром.
  • 1924 - почала діяти міська електростанція.
  • 1925 - почала друкуватись районна газета "Змичка".
  • 1928 - вулиці і майдани міста почали освітлюватись електричними ліхтарями.
  • 1932 - відкрите педагогічне училище.
  • 17 вересня 1941 - 21 вересня 1943 - оккупація Переяслава гітлеровськими військами.
  • Жовтень 1943 - перейменування міста на Переяслав-Хмельницький.
  • 1950 - ті роки - проведення післявоєнної реконструкціі під керівництвом архітектора Володимира Гнатовича Заболотного.
  • 1954 - відкриття історичного музею, створеного на базі історико-краєзнавчого музею.
  • 1959 - почала працювати швейна фабрика. Місто налічувало 15 000 жителів.
  • 1961 - створена фабрика художніх мистецтв (на базі артілі імені Б. Хмельницького). Відкритий монумент на честь 300-річчя Переяславської ради
  • 1964 - початок будування першого в Україні музея народної архітектури та побуту під керівництвом Михайла Івановича Сікорського. Місто будування - Татарська гора.
  • 1970 - почав працювати асфальтний завод. Відкрита музична школа. Населення міста налічує 20 000 чоловік.
  • 21 июня 1992 - зрічення українського козацтва на чолі з гетьманом В'ячеславом Черноволом від присяги московському царю, данної у 1654 році під час Переяславської Ради.
  • 1990 – у місті проживало 29,9 тис. осіб.
  • 2007відзначення 1100-річчя першої згадки з назвою Переяслав в літописних пам’ятках.
  • 2013 – у Переяславі мешкає близько 30 тис. жителів. В місті працює педагогічний університет, діє історико-культурний заповідник, який об’єднує 29 музеїв.

Переяслав новина

Топоніми та топооснови Переяславщини у «Реєстрі всього Війська Запорозького»

Дослідивши «Реєстр всього Війська Запорозького 1649 року», автори прослідкували відображення топонімів Переяславщини в антропонімах (іменах особового складу Війська Запорозького) документу.
Переяслав новина

Госпіталі на Переяславщині в роки Великої Вітчизняної війни (1941/1943 рр.)

Подано перелік тимчасових польових пересувних госпіталів, які функціонували в Переяславському районі Київської області під час Великої Вітчизняної війни, а саме в 1941 та в 1943 роках, досліджується історія евакуаційного госпіталю №2028, який був сформований у Переяславі, та висвітлюється виснажлива робота медичних працівників цього лікувального закладу.
Переяслав новина

Доля українських емігрантів у роки Другої Світової війни

Стаття присвячена аналізу доробку сучасних істориків у ділянці дослідження долі українців у часи найбільшого воєнного конфлікту світової історії.
Переяслав новина

Безповоротні втрати воїнів червоної армії - мешканців Переяслав-Хмельницького району в роки Другої Світової війни

У статті подається інформація про наявні відомості щодо загиблих воїнів Переяслав-Хмельницького району в персональних мартирологах загиблих воїнів та містяться окремі результати аналізу даних за регіонами, віком та роками загибелі.
Переяслав новина

Особливості боротьби Українських державно-незалежницьких організацій в північно- східних областях УРСР (1941-1945 рр.) за створення самостійної держави

У статті висвітлюються питання маловідомих широкому загалу сторінок боротьби українських патріотів за незалежність України в Сумській та Чернігівській областях УРСР (1941­1945 рр.). Увага акцентується на регіональній специфіці цієї боротьби та її формах.
Переяслав новина

Битва за Дніпро у мемуаристиці і документах: компаративний аналіз радянських і німецьких джерел

У статті зроблено спробу розкрити особливості боїв за Дніпро восени 1943 року. Головний акцент зроблено на співставленні мемуарів радянських і німецьких генералів. Проаналізувавши мемуари Г. Жукова, К. Москаленка, К. Рокоссовського, Ф. Міллентіна, Манштейна, Е. Рауса, автор прийшов висновку, що характерною особливістю спогадів є їх суб'єктивність, оскільки, зосередивши увагу на перемогах, генерали лишають поза увагою свої прорахунки.
Переяслав новина

Голокост на Переяславщині: без права на забуття

У статті розкрито історію Голокосту на Переяславщині, показано місце, де відбувалися події, що мають символічне значення для історії міста Переяслава-Хмельницького. Розкрито долю єврейського народу в ці важкі роки. Також розглядається феномен рятівників євреїв у період Голокосту.
Переяслав новина

Суспільно-політичне становище та боротьба ОУН і УПА на Київщині (м. Фастів і Фастівський район) в роки другої світової війни (1941-1945 рр.) за незалежну Українську державу

У статті висвітлюється боротьба підпілля ОУН і боївок УПА на Фастівщині в 1941-1945 рр. за створення Української Самостійної Соборної Держави (УССД) проти гітлерівського і сталінського режимів, зокрема майже невідома громадськості збройна боротьба відділів УПА на цьому терені. Подані історіографічні праці, присвячені даній проблематиці.
Переяслав новина

Оборона Канівського плацдарму влітку 1941 року

У статті розповідається про оборонні бої на Канівському плацдармі у липні-серпні 1941 року. Використовуються маловідомі документи із фондів Шевченківського національного заповідника та Клубу-музею ветеранів війни і праці міста Канева.