Тема Другої Світової війни у виданнях навчально-наукового центру усної історії ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький Державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Розглянуто видавничий доробок навчально-наукового центру усної історії ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Друга світова війна залишила по собі величезний емоційно- психологічний відбиток як у суспільній історичній ретроспективі, так і в «приватній» пам'яті її учасників та очевидців. Особливо цінним емпіричним матеріалом, з огляду на необхідність сьогодні зрозуміти мотиви, які рухали вчинками людей під час війни, виглядають джерела особового походження. До таких традиційно відносять щоденникові записи, мемуари, листи, нотатки, спогади (усні свідчення). Чимале значення вищеназвані джерела відіграють у вивченні локальних тем та сюжетів, з'ясуванні окремих обставин та подій, що мали вплив на загальний характер війни, запереченні штучних ідеологічних догматів та встановленні історичної правди. З-поміж перелічених видів джерел особливої ваги в останні роки набули усні наративи, що використовуються істориками війни для висвітлення повсякденних практик окремих категорій громадян - остарбайтерів, військовополонених, дітей та підлітків. Важливе значення вони мають для розкриття аспектів, пов'язаних з т.зв. психотравматичною дією війни, її морально-психологічними наслідками. Адже покоління, що її пережили є носіями унікального досвіду, який не може стерти ані час, ані будь-що інше. Виживання пересічної людини в екстремальних умовах воєнного лихоліття - це тема, яка тривалий час знаходилася на периферії історичного знання і не виступала об' єктом дослідницьких практик.

Тема Другої світової війни знайшла широке відображення у виданнях навчально-наукового центру усної історії, який було утворено 1 листопада 2005 р. при кафедрі історії та культури України ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Тематика та сюжети військового періоду безпосередньо пов'язані з науково- дослідною діяльністю цього підрозділу. Зокрема, з 2007 р. на його базі було розпочато пошуковий проект «Окупаційний Переяслав очима свідків». У межах дослідження відбувся запис понад тридцяти інтерв'ю зі свідками нацистської окупації Переяслава- Хмельницького (1941-1943 рр.).

Наукова інтерпретація зібраних матеріалів отримала вираження через публікацію текстів інтерв'ю, написанні наукових статей та апробації у дисертаційному дослідженні «Повсякденне життя сільського населення у 1941-1945 рр. (на матеріалах центральних областей України)» (2009).

У 2007 р. при Центрі було започатковано наукове видання - історико-краєзнавчий альманах «Джерела пам'яті». Усі три його випуски (2007, 2010, 2013) тематично зосередились на відображенні подій Другої світової війни.

Зокрема, у першому випуску «Народжені для випробувань» [3] (2007 р.) представлено широку палітру різноманітних матеріалів. З джерел особового походження, в яких предметно висвітлено тему війни, що ввійшли до першої частини змісту, варто назвати наступні:

• історико-документальна повість Ольги Будугай «У тунелях таємничої Дори», присвячена батькові авторки, в' язневі чотирьох концентраційних таборів Дмитрові Савченку. До цього матеріалу дано супровідну статтю «Нові виміри історії про Дору», де висвітлюється нюанси попереднього редагування повісті;
• біографічна оповідь остарбайтерки Валентини (Хмари) Шавейко «Життя продовжується...»;
• матеріали шкільних конкурсних робіт, присвячених проблемі дослідження життя жертв нацизму;
• фрагменти інтерв'ю, записаних упродовж червня- липня 2003 р. під час комплексного усноісторичного дослідження з вивчення життя та побуту сільських мешканців Переяслав-Хмельницького району Київської області за період 1921-1945 рр., проведеного кафедрою історії та культури України ДВНЗ «Переяслав- Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Також у виданні були надруковані окремі матеріали виставки «Не думай, що війна була давно, забудеш - стане знову на порозі», присвяченої 60-й річниці перемоги над фашизмом у Другій світовій війні, яка відбулась в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. З-поміж них - статті, інформації, біографічні оповіді, документальні відомості, фотодокументи із сімейних архівів, надані працівниками зазначеного навчального закладу про долю своїх рідних.

Окрему увагу привертають інші матеріали випуску, з-поміж яких протоколи допитів свідків та учасників ліквідаційних акцій, де розкрито реакцію місцевого населення на події Голокосту - розстрілу євреїв у с. Пятигори Тетіївського району Київської області, що стався у грудні 1942 р.

До другого випуску «Джерел пам'яті» «Остарбайтери: жива правда - живий біль» [2] (2010) увійшли матеріали, що висвітлюють проблему використання праці радянських громадян у Третьому Рейху. Зокрема, вийшли друком наступні публікації:

Одне з центральних місць з-поміж представлених матеріалів займають мемуари жителя с. Стовп'яг Переяслав-Хмельницького району Київської області Данила Хмельницького «Сторінки щоденника 1941-1947 рр. написані по пам'яті в 1988-1991 рр.», який, будучи остарбайтером, з 1943 р. по 1945 р. працював на шахтах німецьких міст. Окрім них до випуску ввійшли рукописні спогади мешканців Переяславщини Івана Хрумала «У фашистських лабетах», Дмитра Чайки та спогади Петра Чайки «Ми були налякані і не знали, що буде з нами». Значне місце у випуску займають матеріали шкільних конкурсних робіт, підготовлені учнями шкіл Переяслав-Хмельницького району

Київської області для щорічних конкурсів, що проводяться Малою академією наук та Українським національним фондом «Взаєморозуміння та примирення». Їх тематика - доля громадян України, котрі постраждали від нацистських переслідувань.

З-поміж опублікованих матеріалів збірки звертає на себе увагу епістолярна спадщина переяславської родини Петрунь. Зокрема, це листи та листівки, написані одним із її представників, колишнім остарбайтером та емігрантом Олександром Петрунею, у яких йдеться про його життя закордоном (Німеччина, Бразилія, США), розкриваються аспекти, пов' язані з існуванням декількох поколінь цього роду, а також висвітлюються моменти, пов'язані з історичним минулим Переяславщини.

Зазначене видання вміщує також матеріали підготовлені до міжнародного проекту «Імена замість номерів. Книга пам'яті колишніх в'язнів концтабору Дахау», започаткованого у 2006 р. за ініціативою муніципалітету міста Дахау (Німеччина). Це низка автобіографічних інтерв'ю, спогадів та листів, що розповідають про долі наших співвітчизників, які під час війни були вивезені на Захід як остарбайтери, а потім потрапили до концентраційного табору Дахау у фашистській Німеччині.

Заключну частину випуску склали поетичні твори жінок- остарбайтерів, мешканок Переяславщини, вірші та пісні, складені й записані ними під час перебування на примусових роботах.

У третьому випуску «Джерел пам'яті» «Та не дарма були ми на землі» [1] (2014 р.) побачили світ різножанрові та різночасові за своїм походженням матеріали, що охоплюють період Другої світової війни, переважна частина з них документи, спогади, листи, інтерв'ю походять з Переяслав-Хмельницького району Київської області. Зазначені джерела є унікальними пам'ятками, що закарбували атмосферу найбільшої мілітарної катастрофи в історії людства, через яку довелося пройти десяткам мільйонів людей - Другої світової війни.

Структурно випуск розділений на чотири розділи.

У розділі «Щоденники, спогади, листи» вперше було опубліковано щоденник мешканця с. В'юнище Переяславського району Київської області Михайленка Федора Федотовича (1905­1989). Він являє собою непересічне приватне джерело, що документально засвідчує унікальний досвід життя окремої людини, селянина, на тлі нацистського окупаційного режиму. Працюючи рахівником громадського господарства, свої щоденникові записи автор вів безперервно, починаючи з 29 березня 1942 р. та довів їх до 19 вересня 1943 р. Використовував для цього «Книгу розрахунків з колгоспниками». Загальний обсяг записів складає 58 альбомних аркушів списаних з обох боків. Текст щоденника умовно можна розділити на дві основні частини. Перша — вступна, де описуються події з літа 1941 р. до 29 березня 1942 р. - дати початку ведення щоденникових записів. У ній автор описав події, безпосереднім очевидцем та учасником яких він був (навчання мобілізованих червоноармійців, військові дії (1-15 вересня

1941 р.), перебування в полоні (15 вересня - 5 листопада 1941 р.), життя в окупованому с. В'юнище (листопад 1941 р. - березень

1942 р.). Друга частина охоплює період з 29 березня 1942 р. по 19 вересня 1943 р. — час приходу радянської армії. Вона містить щоденні записи автора, які висвітлюють повсякденне життя людей в окупованому селі та довколишніх населених пунктах. Щоденникові записи позбавлені ідеологічної складової. Автор здебільшого акцентує увагу на господарських аспектах, фіксує примітні випадки з приватного життя.

Своєрідним продовженням щоденника Федора Михайленка виступає авторський рукопис «Спогади з днів війни. 1943 рік, 1944, 1945 року. Щоденник 1946 року». Значно менший за обсягом, він охоплює час з вересня 1943 р. по серпень 1944 р. та розповідає про життя автора після мобілізації на військову службу.

У випуску було опубліковано низку спогадів мешканців м. Переяслава-Хмельницького та Переяслав-Хмельницького району: Миколи Тарапона - «Спогади з життя», Володимира Недбайла - «Дитячі спогади про війну», Григорія Шевченка - уривок з біографічної повісті «Описи мого життя», Миколи Шевченка - «Спогади про війну», Тетяни Барабаш - «Та не дарма були ми на землі.», Ніни Лазенко - «Прокотилася по нас страшна чума.», а також спогади Любові Лушник, уродженки с. Кропивна Золотоніського району Полтавської (тепер Черкаської) області.

Окрему увагу звертають на себе матеріали з домашнього архіву учасниці партизанського руху на Переяславщині Меланії Василенко. Зокрема, документальні джерела (листи) розкривають тему допомоги цивільного населення військовополоненим.

Певну цікавість для вивчення нацистського окупаційного режиму на Переяславщині становлять й інші матеріали розділу. Зокрема, лист-спогад мешканця с. Козлів Переяслав- Хмельницького району Івана Остапенка про розстріл населення в м. Переяславі у 1943 р.

У розділі «Документи» опубліковано архівні матеріали - документи Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради депутатів трудящих м. Переяслав-Хмельницький Київської області. Зокрема, акти про нанесені збитки та злодіяння, учинені німецькими окупантами у м. Переяславі-Хмельницькому під час нацистської окупації з 17 вересня 1941 р. до 22 вересня 1943 р., звернення місцевих священнослужителів. Також друкуються Матеріали «Комісії по історії Вітчизняної війни на Україні при АН УРСР» - 14 стенограм, що містять спогади учасників та свідків воєнного часу, зокрема мешканців м. Переяслава-Хмельницького та однойменного району Київської області записані у 1946 р. Зазначені документи містять цінний фактичний та статистичний матеріал, розкривають реалії господарського життя краю.

У розділі «Наукові публікації» вміщено спільну статтю доктора політичних наук та викладача кафедри політології ДВНЗ «Переялав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Бориса та Андрія Дем' яненків «70-річчя перейменування міста Переяслав: роздуми з приводу формування моделі українського радянського патріотизму». Зазначена публікація піднімає проблему ідеологічного міфу, як одного з ключових чинників здійснення контролю над громадсько- політичними настроями. Увага авторів акцентується на одному з ідеологічних конструктів радянського періоду, що негативно відобразився на долі української нації, формуванні її ідентичності.

У розділі «Інтерв'ю» подано матеріали зібрані у межах різноманітних пошукових проектів. Зокрема, публікуються матеріали з фондів Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» - бесіди з киянами очевидцями нацистської окупації. Подаються окремі інтерв'ю з архіву навчально-наукового центру усної історії при кафедрі історії та культури України ДВНЗ «Переялав- Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». З-поміж наведених матеріалів - розповіді респондентів з м. Переяслава-Хмельницького Київської області та сіл Лутайка Гребінківського р-ну Полтавської та Кропивна Золотоніського р-ну Черкаської областей.

У 2009 р. побачила світ книга Данила Хмельницького «Пережите та незабуте» [5], у якій автор виклав у формі щоденника свої спогади про життя в рідному селі Стовп'яги під час нацистської окупації та перебування на примусових роботах на шахтах Німеччини. Видання явило собою літературно опрацьований варіант спогадів опублікованих у другому випуску «Джерел пам'яті.

У 2012 р. серію «Народна мемуаристика» відкрила публікація історико-документальної повісті Андрія Карпенка «Назустріч бурям» [4], що розповідає про події, пережиті автором у часи воєнного лихоліття 1941-1945 рр. У книзі на основі власних фронтових спогадів автором представлено низку сюжетів очевидцем і безпосереднім учасником яких він був.

До зазначеного огляду увійшли матеріали з п'яти видань Центру. До уваги не бралися окремі тематичні статті, а також матеріали польових досліджень, опубліковані в інших збірниках.

Джерела та література:

1. Джерела пам'яті : історико-краєзнавчий альманах / [ред. кол. : В. Коцур (голов. ред.), О. Лисенко, А. Коцур, Т. Нагайко (відповід. ред.) та ін.]. - Переяслав-Хмельницький : ФОП
2. М. Лукашевич, 2014. — Вип. 3 : «Та не дарма були ми на землі.». - 250 с.
3. Джерела пам'яті : Історико-краєзнавчий альманах. - Корсунь- Шевченківський, 2010. - Вип. 2: Остарбайтери: жива правда - живий біль / [упорядник: Т. Ю. Нагайко]. - 457 с.
4. Джерела пам'яті: Історико-краєзнавчий альманах. - Тернопіль : Астон, 2007. - Вип. 1: Народжені для випробувань / [упоряд.: Т. Ю. Нагайко]. - 232 с.
5. Карпенко А.П. Назустріч бурям: Істор.-докум. повість / Андрій Петрович Карпенко; [упоряд. та коментар.: Т. Нагайко, О. Горбовий,
6. Капась; ред. Т. Нагайко]. - Переяслав-Хмельницький: ФОП О. М. Лукашевич, 2012. - 48 с. (Народна мемуаристика)
7. Хмельницький Д.М. Пережите та незабуте. «Сторінки щоденника 1941-1947 рр.»: [Мемуари] / Данило Хмельницький; [упоряд. та коментар.: Т. Нагайко, І. Капась, М. Ярмоленко; ред. Т. Нагайко]. - Переяслав-Хмельницький : СДК, 2009. - 263 с.

Ключові слова: Друга світова війна, видання, джерела, публікація.

Consider publishing heritage Educational and Scientific Center of Oral History Perejaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University.

Keywords: The Second World War, publication, source publication.