Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Головна » Бібліотека » Духовність українського народу в розписах Григорія Сокола

Духовність українського народу в розписах Григорія Сокола

У статті розглядається духовний аспект творчості майстра декоративного розпису Григорія Сокола.
Рис. 1. Григорій Сокол «Заручини», 1988 р.

Переяславська земля багата на творчі особистості. Одні з них відомі широкому загалу, а інші імена тільки вводяться до наукового обігу. Одним із таких є Сокол Григорій Прохорович (1950 р. н.) - житель с. Ковалин Переяслав-Хмельницького району Київської області, лауреат премії ім. О. Бойченка (1973 р.). Ця постать у мистецтві мало вивчена і асоціюється з ім'ям його славної землячки Марії Буряк. Дійсно ці дві непересічні особистості жили довгий час в одному селі і в один час. Їх неординарне світосприйняття знайшло свій вихід на папері в розписах. Дітище Григорія Сокола - це студія «Рушничок». Вона була створена за його ініціативи у 70-х рр. ХХ ст. та діяла під керівництвом художника більше 20-ти років. Немає серед нас Марії Пантелеймонівни, зупинила свою рооботу студія «Рушничок», відійшов від творчості Григорій Сокол, але ми маємо розписи майстрів та їх учнів. Лишилося те високодуховне сприйняття світу, яке вони посіяли не тільки серед своїх односельчан, а й не одного покоління українців, які сприймають духовний досвід предків через призму творчості митців [1, с. 3].

Розписи Григорія Сокола виступають на мистецькому тлі, як зовсім самостійні і непересічні з роботами інших мистців, що працюють у цьому напрямку. Дуже часто асоціюють його творчий доробок із творчістю Марії Пантелеймонівни Буряк. Зі слів самого автора він не був учнем Марії Буряк, про що свідчить манера, техніка та сюжети робіт майстра. Варто зазначити, що в розписах майстра композиція має, зазвичай, виділений центр з чітко визначеним обрамленням. Крім того, розписи двобічно-врівноважені з симетрично розміщеними елементами, тло заповнене, але не дуже густо. Доречно зауважити, що симетричність не є дзеркальною, а з кожного боку візерунок носить індивідуальний характер у розкольоруванні та формі елементу. Така манера виконання присутня в усіх розписах майстра. Якщо робота носить сюжетний характер, то елементи оздоблення інтер'єру, наприклад рушнички на стінах, теж не відображають дзеркально ліву та праву сторону («Заручини», 1988 р., М-2752) [2]. Яскраві кольори елементів розпису та яскраве тло не робить розпис важким, а навпаки такий підбір кольорової гами робить картину урочистою, святковою. Завдяки майстерності художника в розписах колір і композиція виступають як одне ціле.

Аналіз робіт проведено на основі фондової колекції НІЕЗ «Переяслав» та мистецьких творів, що зберігаються в помешканні Г. Сокола в с. Ковалин Переяслав-Хмельницького району Київської області. Ці твори були виявлені під час експедиції наукових працівників НІЕЗ «Переяслав» у це село, у 2010 році. Варто зазначити, що Григорій Сокол маючи свій мистецький стиль, залишився вірним йому і в останніх роботах. Це характеризує художника, як людину, що прийшла в світ мистецтва з цілком сформованим світосприйняттям і баченням як його реалізувати на папері.

Більшість розписів Григорія Сокола змальовують сцени із життя селян та обряди, що супроводжують українців із народження і до останніх днів, та є невід'ємною частиною життя українського села. Крім цього, на нашу думку, можна виділити кілька груп орнаментальних мотивів, характерних для розписів Г. Сокола:

  • фітоморфно-орнітоморфні;
  • фітоморфно-антропоморфні;
  • сцени із селянського побуту та обрядовості;

Фітоморфно-орнітоморфні мотиви в розписах митця присутні кількісно обмежено. Квіти і галузки на них яскраві, з елементами персоніфікації, близькі за стилем до школи Ганни Феодосіївни Собачко-Шостак. Дуже часто в розписах автора зустрічається квітка в розрізі, що характерно для багатьох майстрів декоративного розпису, в тому числі і Г.Ф. Собачко-Шостак. Розпис «Весняні квіти» (1977 р., М-897), який відноситься до даної орнаментальної групи, відображає народні уявлення про світобудову [2]. Квітка у вазоні (модифіковане дерево), по боках якої птахи, символізує Дерево Життя, а птахи в народних віруваннях уособлюють зв'язок із потойбічним світом. У картинах чітко прослідковується уявлення про Світове Дерево, основа якого пов'язана з підземним царством, а крона знаходиться у світі вищих сил. Світове Дерево - це образ, осмислити який може тільки митець, що черпає від предків свої сили та досвід, і передає їх із покоління в покоління духовним надбанням та моральними цінностями. Григорій Сокол моделював свої розписи за допомогою образів, що оточували його в повсякденному житті. Звідси ще одна орнаментальна група - фітоморфно-антропоморфні розписи.

Фітоморфно-антропоморфні мотиви в картинах Григорія Сокола представлені досить широко і різнопланово. Дані розписи є логічним продовженням попередньої групи, але в них Дерево Життя, Берегиня набирають більш чітких обрисів. У даних роботах сюжет менш абстрагований і ближчий для розуміння широкому загалу, що сприяє популяризації мистецтва автора. Варто зазначити, що в цих творах ми зустрічаємо представників різних соціальних верств населення. До орнаментальної групи віднесемо розпис «Вони вчились в нашій школі» (1983 р. М-1435), «Сільські кузнеці» (1976 р. М-977) (рис. 2) [2]. Варто зупинитись на орнаментації елементів одягу антропоморфних образів. Люди, незалежно від статі та соціального статусу, одягнені в яскравий одяг весь орнаментований візерунками. Як уже зазначалось раніше, симетричність орнаментів не є дзеркальною. Такий же підхід художника і до оздоблення одягу героїв його картин. Кожен елемент не повторює інший не в кольорі, не в формі, а носить індивідуальний характер, хоча візуально без деталізації вони сприймаються як цілком симетричні. Ця особливість характерна для всіх робіт Григорія Сокола, хоча зустрічається і в інших майстрів, наприклад Марії Буряк, але досить локально. Таке композиційне, кольорове вирішення розписів дає можливість зробити важкі робітничі професії більш красивими, та дає поштовх молоді іти по слідах героїв, що споглядають на нас із картин майстра. Інтелігенти в його розписах зовнішньо не відрізняються від робітників, що викликає повагу в підростаючого покоління до будь-яких професій: робітників, інженерів, космонавтів тощо. Красивими змальовує автор своїх односельців-хліборобів. Зерно, яким вони засівають поле зображено як квіточки, що цвітуть в робітничих руках. На думку автора, саме так Г. Сокол виховував у своїх односельців повагу насамперед до людини, незалежно від її соціального статусу та професії. Головне - бачити в повсякденному прекрасне та нести любов і добро людям.

Рис. 2. Григорій Сокол «Сільські кузнеці», 1976 р.

Цікава група розписів у яких змальовуються сцени з побуту та обрядовості, які передають життя українського села другої половини ХХ століття. У роботах Григорія Сокола чітко прослідковується національно-патріотичне сприйняття соціумом буття. Розписи «Заручини» (1988 р. М-2752), «Весілля» (1979 р. М-956) створені в 70-80-х роках ХХ століття, коли національне сприймалося через призму радянського і нівелювалося ідеологією тогочасного суспільного устрою [2]. Григорій Сокол пропагує національну ідею і виховує національні почуття у всіх, хто знайомиться з його творчим доробком. Відтворюючи на папері обряди, що побутували в селі в давнину і збереглися в дещо зміненому вигляді до нашого часу, автор пропагував національну обрядовість серед широких мас. Саме завдяки обрядам предків, життя людей програмувалося на добро, благополуччя.

Землеробство - це основа селянського життя та побуту. Зрозуміло, що сучасні землероби відрізняються від своїх пращурів, але елементи древніх обрядів чи ритуалів присутні і сьогодні. В своїх картинах Григорій Сокол («Жнива», 1979 р. М-958) звертається до землеробських традицій минулого. Важка хліборобська праця, як пісня лине до нас з розписів автора. Кольорова гама та композиція несе оптимістичний настрій. Хоча сучасність тут подається через призму минулого, зрозуміло, що автор постає єдиним цілим з героями своїх розписів, він їх любить і поважає. Всепоглинаючою любов'ю до України, до свого народу проникнуті всі роботи автора. Одяг на героях національний з індивідуальністю, притаманною Григорію Соколу (густа орнаментація, яскравість, симетричність лише в розміщенні орнаменту, але індивідуальність розкольорування та форми на кожній стороні). Тварини на розписі «Жнива» мають теж орнаментований тулуб, що возвеличує їх як безпосередніх учасників нелегкої хліборобської праці. Розглядаючи даний розпис, ми можемо прослідкувати весь хліборобський цикл від сівби з допомогою волів до жнив (є і жниці й косарі), а на дальньому плані стоїть млин, з допомогою якого завершувався весь процес обробки зерна - виготовленням борошна.

Колекція розписів автора налічує 28 одиниць збереження і охоплює хронологічний період з 1973 до 1988 рік. Дані роботи, як зазначалось раніше, мають стиль притаманний автору з перших робіт і до останніх розписів, що входять до колекції НІЕЗ «Переяслав». Усі роботи, окрім розпису «Заручини» (1988 р. М-2752), були закуплені безпосередньо в автора. Вона була передана Дирекцією художніх виставок України. Даний розділ мистецької колекції Заповідника можна вважати сформованим і завершеним у науковому плані, так як він дає змогу проаналізувати творчість автора в повному об'ємі.

Розписи Григорія Сокола проникнуті національною філософією добра та любові до всього сущого, до України. Творчість митця спонукає до осмислення історичного минулого, збереження звичаїв та обрядів, пам'ятати своїх предків та шанувати сучасників. Людина, яка в радянські часи при нівелюванні всього українського, зуміла по крихтам зберігати національні тенденції в мистецтві, заслуговує на шану сучасників і прийдешніх поколінь.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

  1. Годліна Л.О., Тетеря С.А. Розпис декоративний в зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (Каталог) / Л.О. Годліна, С.А. Тетеря. - Переяслав-Хмельницький, 2006.
  2. Інвентарні книги фондової групи «Мистецтво» НІЕЗ «Переяслав» № 1-6.

Teterya Svitlana

Spirituality of the Ukrainian people in the painting of Hryhoryi Sokol

The spiritual aspect of the creation of the Hryhoriy Socol the master of the decorative painting is considered in the article .


Автор: Світлана Тетеря (м. Переяслав-Хмельницький)
ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки НІЕЗ «Переяслав» / ІІІ Єфремівські читання «Релігійне життя Переяславської землі (ІХ-ХХІ ст.)». - Збірник наукових статей. - Випуск 7(9) – 2014. – С. 181-184.

1