Плащаниці у збірці національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»

У наш раціональний час, коли ми звикли спрощувати багато речей, провідні мистецтвознавці різних країн світу почали приділяти особливу увагу культовим предметам.

Пробудження інтересу до сакрального мистецтва в усьому світі є позитивним явищем. Понад 70 років тоталітарного режиму мистецтво Церкви вважалось чимось ворожим. Нищення ікон, предметів культу - загальновідомий культурний геноцид. Державні органи захисту культури, поставивши все християнське мистецтво фактично поза законом, активно сприяли руйнуванню храмової архітектури та знищенню ставрографічних старожитностей. Чудом збереглися лише одиниці з цих предметів, серед яких і плащаниці [6, с. 437].

У православному храмі їм завжди надавалося великого значення. У давнину «воздухом» називалися тонкі прозорі тканини, і лише пізніше цю назву дали покрову, який найбільше видано в літургійному обряді. У церковних письменників цей покров зветься «платом», «чистою плащаницею», якою Йосиф огорнув тіло Ісуса для поховання. Назви «воздухи» і плащаниці з'являються на межі ХІІ-ХІІІ ст. Відома найдавніша - Андроніка Палеолога (1282-1328) з церкви Клімента Охридського. Впродовж століть формувалася іконографія твору, його розв'язання. Починаючи з ХУІ ст. всі наступні зразки відображають процес відокремлення власне плащаниць від воздухів, які пов'язані з пасхальними службами. Взагалі плащаниця (воздух, етітафіон) - це полотно з шовку або оксамиту з живописним або вишитим зображенням Христа. У ХУІІ ст. у службу входить звичай виносу плащаниці. В кінці вечірньої слжби Великої п'ятниці Свята Плащаниця виноситься на середину храму і там залишається для загального поклоніння до початку великої ранньої. Сам обхід з Плащаницею відбувається під час Великого Славослов'я на утрені Великої Суботи. Під час обходу священик несе святу плащаницю на своїй голові і під нею тримає ще Євангеліє, котре потім кладуть на неї біля гробу Господнього. Подекуди Свята плащаниця виставляється в церкві аж до Воскресної утрені. Перед ранньою, після відправи надгробної її виносять у вівтар і кладуть на престол, де вона залишається до віддання Великодня. Символічна роль цього предмету культу зумовлена не лише її іконографію, але й несе особисту емоційно-піднесену спрямованість, уважне ставлення до розробки сюжетної лінії, а також ретельне художньо-технічне виконання, що завжди було характерним для творів живопису і шитва. Мабуть у жодному із сюжетів живопису образ Спасителя, що страждає, жертвує, спокутує гріхи людства, не розкрився так глибоко і так проникливо, з такою майстерністю, як у плащаницях.

Колекція плащаниць із зібрання Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (НІЕЗ «Переяслав») незначна, вона налічує лише 6 одиниць. Початок її формування припадає на ІІ половину ХХ ст. Різними шляхами ці старожитності потрапили до колекції Заповідника: після закриття церков, одна була передана рідними священнослужителя. Всі плащаниці із потребують як простих, так і складних реставраційних робіт. Через відсутність аури храмів плащаниці, що знаходяться у зібранні НІЕЗ «Переяслав», позбавлені інформаційного поля. Науковці вивчають їх як пам'ятки сакрального мистецтва, але при цьому їх літургійний зміст втрачається.

У 1971 р. до колекції надходять дві плащаниці із церкви с. Глузьке Макарівського району Київської області (М-230 КВ-3292, рис. 2) [2].

На фіолетовому фоні зображення Ісуса Христа у гробі із складеними на грудях руками. Навколо зображення напис церковнослов'янською мовою, який українською звучить: «Благообразний Йосиф з хреста зняв Пречистеє Тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і пахощами покривши, у гробі новім положив». По краях золотими нитками вишито рослинно-квітковий орнамент. По кутках - лики святих сивобородих старців (висловимо припущення, що це символи євангелістів - Марка, Луки, Матвія, Івана), у серединках квітів та листків нашиті металеві круглі пластини. Зображення Ісуса Христа намальовано на металі. Гроб вишитий срібними нитками з торочками по краях. Німб по краях прикрашений 15-ма зубцями.

При виготовленні цієї плащаниці використовувалась оксамитова тканина фіолетового кольору, золотисті і сріблясті нитки, полотно, метал, аплікація. За час використання дана культова тканина зазнала пошкоджень: зокрема оксамит вигорів. Друга плащаниця, що надійшла до колекції з церкви с. Глузьке Макарівського району, має інвентарний номер М-231 КВ-3302 (рис. 1) [2].

На темно-вишневому фоні зображення Ісуса Христа в гробі із складеними руками, біля гроба в головах - благообразний Йосиф, далі - Марія Магдалина і ангел. Навколо зображення напис «Благообразний Йосиф ...». По краях вишита квітковим орнаментом, по кутках - зображення святих (автор припускає, що це символи євангелістів - Марка, Луки, Івана, Матвія). Гроб Ісуса Христа вишитий сріблястими нитками з торочками по краях. Німб святих прикрашений намистинами. Підкладка з зеленого шовкового атласу.

На даній плащаниці ми спостерігаємо сцену «оплакування». Всі постаті зображені у невимовній скорботі. Ми бачимо, як з сумом спостерігає за трагедією Йосип Ариматейський. Це йому увечері Великої П'ятниці було дозволено зняти розп'яте тіло Спасителя і покласти його на камінь помазання. У жалобі схилилась до тіла Марія Магдалена. Все сповнене величі й невимовної трагічності.

При виготовленні даної плащаниці використовувалась оксамитова тканина темно- вишневого кольору та атлас для підкладки, золотисті та сріблясті нитки, намистини.

За час використовування культовий атрибут зазнав значних пошкоджень, втрачені лики святих, оксамит вигорів, шиття повисатувалось.

У 1975 р. до колекції із церкви І. Богослова с. Антипівка Золотоніського р-ну потрапляє ряд речей церковного вжитку. Серед них і дві плащаниці. Одна з них плащаниця з інвентарним номером Т-3163 КВ-3752 (рис. 3) [3]. На каймі квадратної форми оксамиту бузкового кольору напис: «Благоверный Иосиф.». Під текстом по колу вигаптувана вита гілка винограду. Краї обрамлені торочками - сріблястими нитками із 1/3 золотистими. У центрі лежаче зображення Ісуса Христа - восковими фарбами; обшите нитками сріблястого, над головою - золотими. Біля нього скорботні шість фігур святих (з країв Йосип і Никодим, які тіло з хреста зняли, інші 4 - з схрещеними руками - всі розшиті нитками золотими). З країв зображення 4-х євангелістів.

Сцена «Оплакування» присутня і на даній плащаниці. Серед тих, хто стоять біля господнього Гробу зображені: Йосип - який зняв тіло Господнє з хреста, та Никодим, який приніс величезну кількість - понад 30 літрів! - надзвичайно дорогої запашної рідини з соку смирни і алоє. Ці та інші постаті зображені у скорботі. Плащаниця окантована вигаптуваною витою гілкою винограду. Виноградна лоза один з найбільш уживаних елементів візерунку. Це символ пожертви, принесеної Ісусом Христом.

При виготовленні даної плащаниці використовувався оксамит бузкового кольору, полотно, металеві нитки, воскові фарби. За час використання культова тканина зазнала значних пошкоджень і потребує реставрації. Друга плащаниця (інв. Т-3164 Кв-3752 рис. 5) [3]. З країв квадратної форми оксамиту коричневого кольору напис вишито нитками сріблястого кольору: «Благоверный Иосиф.». По кутах зображення ангелів з крилами гаптовані металевими нитками. Плащаниця з країв обшита золотистими торочками. Посередині лежаче зображення з вигаптуваними літерами з боків ІНС/ХС, обшите сріблястими нитками. Над головою розшита корона з вмонтованими в оправах «каменями».

Зображення обрамлене 12-ти шестигранними зірками золотистими і 4 ангелами з розшитими крилами. В руках ангелів: хрест, губка і драбина.

Як бачимо учні Христа - апостоли і в скорботну хвилину підтримують свого Вчителя. На даній плащаниці вони присутні у вигляді 12 зірок. Один з ангелів несе хрест життя Ісуса Христа, другий - губку вмочену в оцет, сліди тортур, а третій несе драбину - дорогу в світ безмежного щастя, світ праведних душ. Для виготовлення даної плащаниці використовувався оксамит коричневого кольору, металеві нитки, воскові фарби. За час використання плащаниця зазнала значних пошкоджень і потребує негайної реставрації.

Плащаницю з інвентарним номером Т-9075 КВ-27740 передав до НІЕЗ «Переяслав» у 1991 р. син диякона Марка Якименка церкви с. Воскресінське - Григорій Маркович Якименко [4].

Прямокутне полотнище із оксамитової тканини бурякового кольору на коричневій бавовняній підкладці. Обшита сріблястою стрічкою з торочками. В центрі аплікація з зображенням тіла Ісуса Христа (після того, як його зняли з розп'яття). Навколо голови Спасителя - золотий німб (аплікація із блискіток, синельки і сухозлотиці). Паралельно до країв зображення Ісуса Христа обрамлене вузькою зубчатою парчевою стрічкою. По кутах прямокутника виділено зображення 4-х ангелів. По обидві сторони від зображення Господа Бога на рівні плечей напис старослов'янською мовою «Благоверный Иосиф.». Ми маємо класичне зображення плащаниці, особливістю якої є орнаментований німб, навколо голови.

За час існування плащаниці були втрачені зображення двох ангелів, оксамит дуже витерся, полатана.

Плащаниця з церкви села Ярешки Баришівського району належить до науково- допоміжного фонду (інв. НДФ-6566 рис. 4) [5]. Вона зроблена з коричневого оксамиту. Центральна частина, виділена смужкою з сріблястих ниток у вигляді прямокутника. У якому зображення Ісуса Христа: очі заплющені, руки витягнуті вздовж тулуба, тіло оголене. По контуру фігуру обрамлено срібними прикрасами у вигляді бляшанок нанизаних на нитки, викладених у кілька рядів. По боках від фігури Ісуса Христа нашито зображення знаряддя тортур Спасителя: лещата, драбини, батіг-дротянка, терновий вінець, спис із широким наконечником та спис із настромленою на нього губкою із оцтом, молоток. По кутах зображено серафимів. Проти серафимів - шестипелюсткові квіти в квадратиках, утворених смужкою із срібних ниток. По краю напис старослов' янською мовою. Виготовлена дана плащаниця у ХІХ ст.

На даній плащаниці зображені символи страждань Ісуса Христа, що і робить її відмінною від інших плащаниць, з невеликої колекції НІЕЗ «Переяслав». Слід відмітити, що на всіх плащаницях зображена сцена «Оплакування». Автор припускає, що всі плащаниці виготовлені в майстернях при монастирях.

Плащаниця Христова - це не тільки найбільша із святинь усього просвіченого християнством світу, але й особливої сили і значення документ. Тепер він перед нами для того, щоб ми дійсно відчули усю міру страждань за нас самого Сина Божого і зрозуміли весь жах свого падіння у вірі й вірності й дійсно наблизилися до духовного відродження.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон Божий, видавничий відділ Української Православної Церкви Київського патріархату. - К., 2006. - 557 с.
2. НІЕЗ «Переяслав» - Інвентарна книга «Мистецтво-1» (шифр М-1).
3. НІЕЗ «Переяслав» - Інвентарна книга «Тканини-6» (шифр Т-6).
4. НІЕЗ «Переяслав» - Інвентарна книга «Тканини-15» (шифр Т-15).
5. НІЕЗ «Переяслав» - Інвентарна книга «НДФ» (шифр-НДФ).
6. Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ століть / Д. Степовик. - К., 1996.

Pilkh Iryna
The shroud of Christ from the National historical-ethnographic reserve «Pereyaslav» fund.
In the article an author makes the short analysis of collection of shrouds of Christ out of funds of National Historical-Ethnographic Preserve «Pereyaslav».
Kay words: the shroud of Christ, sacred image, Our Saviour.