До історії будівництва церкви святого Єфрема в м. Переяславі-Хмельницькому

Добре відомо, як свідчать історичні джерела, що лікарняна справа була відома на Русі. Єпископа Єфрема вважають засновником першої лікарні, або, як її тоді називали, будинку для хворих і мандрівників. Зауважимо, що перша лікарня на Русі була відкрита в Переяславі. Зерна, посіяні Єфремом, дали добрі плоди. Вони сприяли розвитку медичної справи в Київській Русі. За бажанням князя Всеволода Ярославовича святий Єфрем отримав переяславську єпископську кафедру. З цього часу і розпочалася його широка багатоплідна діяльність на теренах рідної держави.

В ХІ ст. Єфрем прикрашає Переяслав і резиденцію єпископського поселення багатьма будівлями соборів, громадських приміщень благодійного призначення. Ключовим центром його резиденції був Михайлівський собор, що мав для міста велике композиційне, художнє і суспільно-політичне значення (знаходився він на місці сучасної Михайлівської церкви), церква святого Феодора Стратилата, святого апостола Андрія (знаходилась поблизу Михайлівського собору), кам'яна огорожа навколо єпископського двору, перші будинки для хворих і мандрівників [6, с. 902].

На жаль, про подальшу долю лікарень Єфрема нічого не відомо. Будівлі Михайлівського монастиря і лікарні в тому числі були вщент зруйновані в 1240 р. військами хана Батия.

1098 рік більшість істориків вважають останнім роком життя святого Єфрема. Його було поховано у Переяславській кафедральній Михайлівській церкві, а згодом мощі Єфрема були перенесені у ближні печери Києво-Печерської лаври. [6, с. 903].

Наприкінці ХХ ст. у Переяславі-Хмельницькому відроджується пам'ять про святого митрополита. Наше дослідження присвячене хронологічному фіксуванню історичних подій по вшануванню пам'яті святого Єфрема. Робота має на меті уведення до наукового обігу додаткових відомостей про осіб, завдяки яким збудована в Переяславі-Хмельницькому церква на честь нього, а також розгляду відомостей, що не висвітлені у монографії Л.М. Набок, О.В. Колибенка «Православні храми Переяславщини. Історія. Дослідження. Сучасність».

У результаті розвідки було встановлено, що все, що пов'язане з поверненням і піднесенням пам'яті Єфрема в місті Переяславі-Хмельницькому на сучасному етапі потрібно завдячувати Олексію Стефановичу Якименку - лікарю-паталогоанатому центральної районної лікарні ім. святого Єфрема Переяславського, члену Всеукраїнської спілки краєзнавців, який є головним ініціатором відродження пам'яті Єфрема в Переяславі [11].

Народився Олексій Стефанович Якименко 25 квітня 1937 року в м. Єнакієво Донецької області, у сім ї, де батько був репресованим. Після закінчення школи навчався у медучилищі міста Бендери (Молдова), яке закінчив у 1957 р.

З 1957 р. по 1961 р. служив санінструктором у лавах Радянської армії в м. Васильків Київської області. У 1961-1967 рр. навчався в Ленінградському медичному інституті. Після закінчення медичного інституту працював у Чуваській республіканській лікарні головним патологоанатомом Чуваської АРСР. Повернувшись на Україну, з 1970 р. працює патологоанатомом Канівської ЦРЛ. У 1974-1979 рр. він навчається в заочній аспірантурі при Львівському державному медичному інституті. За цей час ним опубліковано 7 наукових статей, одна з них була визнана кращою у галузі медицини. У 1978 р. Олексій Якименко перейшов на роботу до Республіканського госпіталю ветеранів Великої Вітчизняної війни, де працював патологоанатомом. Із 1988 р. Олексій Стефанович переводиться до Переяслав- Хмельницької ЦРЛ на посаду завідувача патологоанатомічним відділенням [2].

25 березня 2006 року після тривалої хвороби перестало битися серце відомого переяславського краєзнавця Олексія Якименка.

Ім' я лікаря-подвижника Олексія Стефановича Якименка добре відоме на Переяславщині та поза її межами. Це була особистість неординарна, з багатим внутрішнім світом, чисельними захопленнями. Його оптимізму, жвавості по доброму могли позаздрити молоді. Частину свого життя він присвятив дослідженню історії розвитку медицини на Переяславщині, увічненню пам'яті видатних медиків, життя яких пов'язане з Переяславщиною.

Олексій Якименко створив на базі патологоанатомічного відділення Переяслав- Хмельницької ЦРЛ музей медицини, що включає дві експозиції: історії лікарні та патології людини, де зібрані унікальні експонати. Завдяки ентузіазму і старанням лікаря-подвижника Олексія Якименка історію медицини Переяславщини увічнено на корпусах центральної районної лікарні у вигляді меморіальних дощок [12].

Однією з перших за ініціативою лікаря-дослідника була встановлена в 1995 році на приміщенні денного стаціонару ЦРЛ меморіальна дошка відомому хірургу О.О. Вишневському, який під час війни працював у цьому приміщенні. Дошка темно-сірого кольору, виготовлена з мраморної крошки (39х29 см). На ній є такий напис: «У серпні 1941 р. під час бойових дій у цьому будинку працював видатний вітчизняний хірург О. О. Вишневський».

До заслуг Олексія Якименка відноситься організація інтер'єру ритуальної зали для прощання з покійними. У залі розміщені рідкісні ікони, серед яких почесне місце займає образ святого Єфрема, ім'я якого носить лікарня. Лікар-подвижник Олексій Якименко давно мріяв мати в лікарні велике зображення преподобного Єфрема Переяславського. На замовлення Олексія Стефановича такий портрет святого у повний зріст (55х108 см) намалював олійними фарбами талановитий художник із Запоріжжя Андрій Шалаєв. Кошти на образ надала релігійна громада Свято-Успенської церкви м. Переяслава-Хмельницького. Це зображення знаходиться в траурному залі ЦРЛ.

Займаючись вивченням особистості святого Єфрема, Олексій Якименко здійснив поїздки до Москви та Санкт-Петербурга.

Пам'ять преподобного Єфрема єпископа Переяславського відзначається сучасниками двічі на рік - 11 жовтня (Собор преподобних отців Києво-Печерських, у Ближніх печерах) та 10 лютого, яке вважається днем його смерті (У 1098 році, в м. Переяславі) [7, с. 102].

27 вересня 1995 року зусиллями Олексія Якименка та працівників райлікарні сесія міської Ради народних депутатів прийняла рішення присвоїти ЦРЛ ім'я св. Єфрема, іще одна дата набула особливого значення для переяславців [1]. Підтримав рішення Переяслав- Хмельницької міської Ради народних депутатів благочинний Переяслав-Хмельницького благочиння протоієрей Стефан Шеремета, звернувшись 4.10.1995 року з проханням до Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира з проханням: «Просимо Вашого Блаженства благословення присвоїти Переяслав-Хмельницькій центральній лікарні ім'я святого Єфрема Переяславського, згідно рішення міської ради народних депутатів, яке додається» [4].

Згодом ще одна дата набула особливого значення для переяславців. 9 грудня 1996 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир спеціальною грамотою благословив рішення світської влади Переяслава про присвоєння райлікарні імені преподобного Єфрема і підтвердив його владою церковною [3]. У траурному залі лікарні було освячено і розміщено ікону Єфрема роботи місцевого художника Володимира Рожняка. Освячення і молебен ікони у супроводі двох півчих провів священик Свято- Успенської церкви о. Іван. У переддень освячення ікони працівники лікарні відвідали Києво-Печерську Лавру, де і по сьогодні зберігаються останки преподобного, нашого великого земляка. Організував поїздку Олексій Стефанович.

Наступною справою О. Якименка у пошануванні пам'яті святого Єфрема стало відкриття 10 лютого 1996 року меморіальної дошки на приміщенні поліклініки центральної районної лікарні, присвяченої Єфрему, єпископу Переяславському. Дошка чорного кольору, виготовлена з граніту (60х34 см). На пам'ятній дошці подано напис із Никоновського літопису: «В лето 6599 (1091). Єфрем заложи строеніе банное, и врачеве и больници, всем приходящим безмездно врачеваніє». Посильну допомогу у виділенні коштів на виготовлення дошки надав приватний підприємець Леонід Григорович Новохатько.

Але все це було б неможливе без того ентузіазму, енергії, самовідданості та власних коштів, які вклав у виготовлення і відкриття меморіальної дошки Олексій Якименко. Саме він піклувався про спорудження на території лікарні пам'ятника Єфрему Переяславському. Здавалося б, що через різноманітні матеріальні труднощі цей задум був нездійсненним. І дуже добре, що його ініціатива знайшла розуміння і підтримку з боку колишнього головного лікаря центральної районної лікарні Всеволода Григоровича Яковенка, а також міського голови Миколи Кардаша. Володимир Куковальський виділив вантажівку. Олексій Якименко та скульптор Степан Куций здійснили подорож на Вінничину і привезли пісковик вагою понад дві тонни та ще одну велику брилу з цієї ж породи, з якої було виготовлено підставку для пам'ятника [13].

Автором скульптури святого Єфрема став член Спілки художників України Степан Юхимович Куций. Пам'ятник виготовлений із світло-сірої майже білої брили пісковика. Скульптура має висоту 190 см., встановлена на підставці 40-50 см заввишки.

Скульптор зобразив преподобного Єфрема в архієрейському облаченні (омофорі) та митрі. У лівій руці він тримає посох, увінчаний хрестом, а в правій - сувій, що містить Слово Боже: «Не сотвори зла и не прийде до тебе зло ПР. 2. 27». Крім того, характерною є відсутність зайвих деталей, які могли б заважати сприйняттю основного в цьому образі - простоти, мудрості, духовності.

У 1998 році на День міста на території центральної районної лікарні був урочисто відкритий пам'ятник святому Єфрему, єпископу Переяславському. Таким чином, було зроблено ще один важливий внесок у розвиток духовної та історичної спадщини.

За ініціативою Олексія Якименка в 2000 році на приміщенні травматологічного відділення центральної районної лікарні відкрито меморіальну дошку, присвячену головному лікарю району Петру Філімоновичу Костюку. Дошка чорного кольору, виготовлена з граніту (90х49 см). На ній є такий напис: «В цьому будинку працював головний лікар району Костюк Петро Філімонович. 1916-1999 р.».

Відкривши чергову меморіальну дошку, Олексій Стефанович почав опікуватись в 2001 році побудовою православної церкви на території лікарні. Ідея побудови тут культової споруди на честь святого, ім'ям якого було названо лікарню, існувала давно. У своїх пошуках Олексій Якименко звернувся 06.01.2001 р. із клопотанням від імені колективу центральної районної лікарні до Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира: «Ваше блаженство! Наша лікарня міста Переяслава-Хмельницького носить назву в честь святого Єфрема єпископа Переяславського. Бажаючи, щоб у цьому місті хворі люди отримували не тільки тілесну допомогу, а й духовну, просимо Благословення Вашого Блаженства на будівництво каплиці на честь святителя Єфрема на території лікарні» [5]. Підтримали пропозицію Олексія Якименка священик (нині протоієрей) Української Православної Церкви Київського патріархату Іван Бобітко та керівництво лікарні. Адміністрація лікувального закладу надала земельну ділянку для побудови церковної споруди за проектом Георгія Миколайовича Рогожина [8].

4 червня 2005 року на території центральної районної лікарні відбулась церемонія закладки фундаменту для церкви Єфрема, єпископа Переяславського. 11 червня 2005 року було освячено камінь та здійснено закладку капсули до фундаменту церкви. Цю відправу звершив предстоятель УПЦ - Філарет, патріарх Київський всієї Руси-України у співслужінні з його високопреосвященством владикою Димитрієм, архієпископом Переяслав- Хмельницьким. У своїй проповіді Блаженніший Філарет сказав: «Коли Ісус Христос кого зцілював, то спершу дивився на віру. Хворий спочатку повинен зцілити свою душу, тобто виявити віру в Господа Ісуса Христа, а вже потім через лікарів зцілюється його тіло». Він подякував за сприяння в розбудові церкви в Переяславі, за відродження пам'яті святого Єфрема Олексію Якименку

10 лютого 2006 року було встановлено купол на церкві преподобного Єфрема єпископа Переяславського, що стало одним з кульмінаційних моментів будівництва. Виготовлено купол на території ремонтно-будівельної фірми «Весна». Спочатку виготовили дерев'яний каркас, оббили його шалівкою майстри із Львівщини, а покриття металевими позолоченими пластинами здійснили майстри з м. Переяслава-Хмельницького. Автокран для встановлення купола на висоту десять метрів надав керівник «Агрошляхбуду» Олександр Гончаренко.

Після того, як будівельники підняли купол і він засяяв на новобудові, відбувся ще один символічний акт. Василь Захарчук урочисто передав «золотого» хреста Олексію Якименку, який, будучи тяжко хворим, з останніх сил тримав його протягом всього чину освячення, яке проводив Святійший Патріарх Філарет. Після молитов протодиякон звершив мале кадіння, Святійший Філарет окропив святою водою надбанний хрест, всі присутні підходили і прикладалися до хреста [10].

Організацію всіх будівельних робіт та головні фінансові витрати взяла на себе УПЦ Київського патріархату. Будівельні роботи здійснювали будівельники згаданої вже фірми «Весна». Особисту грошову допомогу надав керівник Василь Захарчук в сумі 2700 грн. Варто відзначити, що кошти на купол та хрест зібрали, як добровільні пожертви, працівники лікарні. Здавали хто скільки міг, таким чином зібрали 7 тисяч грн. Цих коштів вистачило ще й на ікону для церкви, яку вже придбали за 250 грн. Вартість будівництва склала близько 80 тис. грн. [8].

Церкви, до яких дорога протоптувалась роками, і церкви, які зовсім недавно відкрили двері до прихожан, створюють потужний енергетичний захист, допомагають здолати будь-яке лихо. Тому освячення церкви - це завжди подія і безцінний подарунок усім жителям міста. Нова Свято-Єфремівська церква була освячена в лютому 2007 року предстоятелем УПЦ Київського патріархату Святійшим Патріархом Філаретом. Разом з ним в урочистій відправі взяли участь архиєпископ Переяславський Української Православної церкви Київського Патріархату Димитрій і духовенство міста. Подвір'я довкола церкви було по-святковому прибране. Квіти, хліб, сіль, і вітання переяславчан та працівників районної лікарні. Кожний куточок церкви зігрітий любов'ю і турботою прихожан, які допомагали будувати цей Божий дім.

Церква однокупольна, розташована на десять метрів на південь від головного в' їзду на територію лікарні. Споруда зайняла місце між триповерховим лікарняним корпусом, де знаходиться хірургічне та інші відділення, та центральною вулицею Б. Хмельницького. Відповідно, і підходів до церкви два: з боку лікарні та з боку вулиці. Церковна споруда висотою одинадцять метрів разом з хрестом викладена з червоної цегли, хрестоподібна, в основі складається з двох частин: перша частина - вівтарна, довжина три метри, ширина чотири метри. Друга частина - центральна, довжина дев'ять метрів, ширина п'ять метрів. Ці дві частини церкви відділяє дерев'яний іконостас, прикрашений різьбленими дерев'яними колонами золотистого кольору, на якому розміщені ікони. Висота в середині церкви від підлоги до скуфії шість метрів. Стіни виведені до склепіння з цегли, з середини тиньковані, побілені. Барабан головної і єдиної нави з куполом є дерев'яною конструкцією. Зовні барабан обшитий металевими пластинами, покритими білою фарбою. Купол увінчаний великим позолоченим православним хрестом. Дах церкви стрімкий, покритий металочерепицею темно-зеленого кольору, що дуже гармонує із позолоченим куполом і стінами церкви, викладеними під розшивку з червоної цегли. Вікна високі, вузькі, арочні. Стеля склепінчаста. За розмірами церква невелика, схожа на каплицю, але в середині досить ошатна, вміщає до шістдесяти чоловік. Храм гармонійно вписався в ансамбль ЦРЛ [9].

У 2010 році були розпочаті ремонтні роботи по утепленню внутрішніх частин даху церкви. Було знято вагонку і утеплено покрівлю спеціальним утеплювачем, проведені гідроізоляційні роботи і обшито гіпсокартонними листами, які було поштукатурено і пофарбовано у голубий колір. Встановлено додаткові вхідні дерев'яні двері. Для збереження тепла в приміщенні церкви встановлено електроопалення. Також за короткий період часу придбано багато церковного начиння, необхідного для проведення богослужінь у церкві: додаткові підсвічники для віруючих, лампади (підвісні і настінні), семисвічник напрестольний, ряд ікон із зображенням святих, а також плащаниця. Усі роботи по облаштуванню внутрішньої частини церкви відбувались за рахунок добровільних пожертв парафіян церкви і працівників лікарні.

При церкві 18 травня 2005 року була зареєстрована релігійна громада святого святителя Єфрема Української православної церкви Київського патріархату.

Служителі церкви:

• 2006-2007 р.р. настоятелем церкви був священик Іван Бобітко.
• 2008 р. - настоятелем церкви був священик Михайло Трускавецький.
• 2008-2009 р.р. настоятелем церкви був священик Іван Будняк.
• З січня 2010 р. настоятелем церкви призначений священик Димитрій Волошин.

Із приходом нового настоятеля почали регулярно по святкових і недільних днях звершуватись богослужіння. Був організований церковний хор, в який входять не тільки жителі міста, але й працівники лікарні, функціонує недільна школа для дітей різного віку, які часто організовують різні виставки про історію, походження і обрядовість православних свят. Опікується підтримкою чистоти та порядку в церкві Людмила Романівна Яковенко.

У церкві кожного року на храмове престольне свято 10 лютого проводяться святкові богослужіння, в яких беруть участь представники духовенства міста та району. Вони вже відбуваються за встановленою традицією.

Після божественної літургії, яка звершується в церкві, парафіяни, гості, та духовенство хресним ходом ідуть до пам'ятника святителю Єфрему, де у присутності працівників лікарні і жителів міста звершується молебен до святого.

За висловом настоятеля церкви, священика о. Димитрія: «Церква святого Єфрема має особливе значення для нашого міста, його побудова - це відродження історії духовенства всього українського народу, тому що знаходиться на території лікарні для того, щоб люди, які приходять сюди, мали змогу потурбуватися не тільки про стан свого фізичного тіла, але й душі, яка є храмом духовним кожному із нас». [9].

5 березня 2011 року виповнилося вже 5 років, як Олексій Стефанович відійшов у потойбічне життя. Із цієї нагоди на території центральної районної лікарні зібралися колеги Олексія Стефановича, переяславці. Захід з нагоди відкриття меморіальної дошки розпочався з відправи у церкві святого Єфрема, єпископа Переяславського, яку провів священик о. Димитрій, після чого право відкриття меморіальної дошки було надано головному лікарю ЦРЛ Володимиру Якименку та лікарю-кардіологу, депутату міської ради Віктору Конченку.

Цю річницю його пам'яті було вшановано відкриттям меморіальної дошки на церкві святого Єфрема. Дошку встановлено за ініціативи колективу та адміністрації лікарні; підтримки лікарів-депутатів, за сприянням міської та районної рад. Лікар-депутат міської ради Віктор Конченко взяв на себе всі технічні питання з установлення цієї дошки.

Частину коштів на її виготовлення було надано відомими на Переяславщині підприємцями Галиною та Володимиром Репами.

Пам'ятна дошка виготовлена з чорного граніту (60х40 см), на якому окрім портрета Олексія Якименка вигравіруваний напис: «Храм на честь святого Єфрема, єпископа Переяславського збудований у 2007 році за ініціативи лікаря подвижника, відомого краєзнавця, патріота України Олексія Стефановича Якименка (25.04.1937-25.03.2006)». Меморіальну дошку освятив о. Димитрій.

Таким чином, серед низки православних храмів м. Переяслава-Хмельницького церква святого Єфрема, що знаходиться на території центральної районної лікарні, займає помітне місце в релігійному житті Переяславщини. Будівництво церкви змінило архітектуру лікарняного містечка. Та головне, що ця подія сприяла відродженню духовності на Переяславщині. Світла пам'ять про відомого краєзнавця, лікаря-подвижника Олексія Якименка, назавжди залишиться в серцях краєзнавців Переяславщини, медиків-колег, та багатьох жителів міста.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Архівний відділ Переяслав-Хмельницької міської Ради, ф. 1, оп. 1, спр. 134, а. 25-27 // Рішення міської Ради про присвоєння районній лікарні імені Святого Єфрема № 01-06-ХХІІ. - від 27.09.1995 р.
2. Архів кадрової служби лікарні святого Єфрема в м. Переяслав-Хмельницькому. Особова справа Олексія Якименка.
3. Музей медицини Переяслав-Хмельницької районної лікарні ім. святого Єфрема. Грамота Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.
4. Там само. Лист благочинного Переяслав-Хмельницького благочиння протоієрея Стефана Шеремети від 04.10.1995 р.
5. Там само. Лист-клопотання Переяслав-Хмельницької центральної районної лікарні № 14 від 06.01.2001 р.
6. Св. Дмитрий Ростовський // Житие святых, на русском языке изложенныя по руководству Четъих-Миней Св. Дмитрия Ростовского. - К.: «Свято-Успенская Киево- Печерская Лавра»., 2002. - Кн. 5. - 997 с.
7. Православний церковний календар. - К.: Вид-во Української Православної церкви Київського патріархату, 2011 р. - С. 160.
8. Польові матеріали автора (далі ПМА). Записано автором 16 березня 2011 р. від о. Івана Бобітка, 1980 р. н., мешканця м. Переяслава-Хмельницького.
9. ПМА. Записано автором 26 березня 2011 р. від о. Димитрія Волошина, 1982 р. н., мешканця м. Переяслава-Хмельницького.
10. ПМА. Записано автором 8 квітня 2011 р. від Захарчука Василя Івановича, 1948 р. н., мешканця м. Переяслава-Хмельницького.
11. ПМА. Записано автором 8 квітня 2011 р. від Філоненко Валентини Іванівни, 1948 р. мешканки м. Переяслава-Хмельницького.
12. ПМА. Записано автором від Яковенко Людмили Романівни, 1949 р.н. 15 квітня 2011р. мешканки м. Переяслава-Хмельницького.
13. ПМА. Записано автором 25 квітня 2011 р. від Яковенка Всеволода Григоровича, 1937 р. н. мешканця м. Переяслава-Хмельницького.

Shakula Valentina

By history of building temple St . Ephraim in Pereyaslav-Khmelnitsky

The article represents about St. Ephraim, history of temple building St. Ephraim, initiator his memory by Yakimenko Aleksey Stefanovych.

Key words: church, history construction, hospital, Aleksey Yakimenko, memorial board.