Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Головна » Бібліотека » Бібліотечний проект «Шевченко і Переяславщина» в університетській книгозбірні

Бібліотечний проект «Шевченко і Переяславщина» в університетській книгозбірні

У статті розглядається бібліотечний проект ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ 217ра. Г. С. Сковороди» присвячений Тарасу Шевченку і Переяславщині.

Колектив бібліотеки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» упродовж останніх років успішно здійснює бібліотечний творчий проект краєзнавчого спрямування «Київщинознавство», який передбачає збір інформації про життєвий та творчий шлях видатних особистостей, імена яких пов'язані з Переяславщиною та Київщиною. Відбувається широке інформування користувачів за допомогою книжкових виставок, бібліографічних оглядів, Днів інформації, рекомендованих списків літератури, презентації книг, біобібліографічних нарисів та інших форм бібліотечної роботи. Особливістю діяльності колективу бібліотеки є значна пошукова та дослідницька робота, ознайомлення з історичним матеріалом, вивчення пам'яток історії та культури, зустрічі з науковцями-істориками, працівниками музеїв, проведення краєзнавчих екскурсій тощо.

Тарас Шевченко - великий український пророк, поет, художник, одна з найвидатніших постатей нашого народу. Його життя і творчість тісно пов'язане з Київщиною, благодатна земля якої щедро дарувала йому сили та натхнення. Переяслав і Переяславщина займали визначне місце в житті і творчості геніального поета України Т. Г. Шевченка. Тож органічною і не заперечною стала ідея розробки бібліотечного проекту «Шевченко і Переяславщина», започаткована створенням в університеті у читальній залі імені Т. Г. Шевченка Шевченківської світлиці за пропозицією відомого шевченкознавця, радника- організатора Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Бориса Михайловича Войцехівського, внесеної ним керівництву університету у 2008 році. Науковцем було передано до новоствореної Шевченківської світлиці блоки матеріалів, присвячених Переяславському періоду творчості Т. Г. Шевченка, цифрові копії рукописів, поетичних шедеврів, акварелей Шевченка, книги та інші матеріали.

Для того, щоб сповна осягнути та осмислити феномен Тараса Шевченка, неповторність і багатогранність його слова, своєрідність художнього світу та належним чином презентувати його творчість всім користувачам, колектив бібліотеки почав активно організовувати відвідини шевченківських місць на Київщині та Черкащині.

Так, 18 липня 2008 року була проведена екскурсія до музею «Заповіту» Т. Г. Шевченка» в місті Переяславі-Хмельницькому, де ознайомилися з оновленою експозицією музею, цікавими фактами перебування Т. Шевченка у Переяславі та селах Переяславщини, його творчістю переяславського періоду. Краяни свято бережуть пам'ять про Кобзаря та його перебування на Переяславщині. Тут він жив, писав і малював свої невмирущі твори, мав щирих та добрих друзів.

25 липня 2008 р. відбулася поїздка до Канева з відвіданням національної святині українського народу - Тарасової гори та першого народного музею Кобзаря - Тарасової світлиці.

28 травня 2009 року була організована виставка «Мальовнича Україна», з представленням студентських малярських робіт, виконаних під керівництвом доцента кафедри мистецьких дисциплін Ольги Стрілець, присвячених вшануванню Т. Г. Шевченка-художника, а також тратиитворчі з народним орнаментом та виробів з бісеру, що уособлюють дерево життя - народний символ любові до життя і природи, вічності добра. Експонувалися видання з фондів бібліотеки з шевченкознавства, краєзнавства, народознавства та етнографії. Мета виставки - спроба реалізувати мрію великого сина українського народу Т. Г. Шевченка - за допомогою пензля відобразити неперевершену красу рідної природи і побут народу, подорожуючи Україною, - якій не судилося здійснитися через заслання; прагнення створити засобами образотворчого і декоративно-вжиткового мистецтва та з допомогою бібліотечних технологій цілісну картину ментальності українського народу, архетипності його мислення, синівської любові до України Т. Г. Шевченка, у слові і думці якого сьогоднішнє покоління відчуває глибинну потребу.

20 липня 2010 року тратиитво нашої бібліотеки здійснив чергову поїздку «шляхами Тараса Шевченка» - в Яготин. Одна із зал Яготинського державного історичного музею знайомить відвідувачів із перебуванням на Яготинщині Великого Кобзаря. Музей «Флігель Тараса Шевченка» - це білосніжна ошатна будівля із стрункими колонами, знищена в радянські часи, і лише нещодавно відбудована (працює з 2003 року). У ХІХ столітті цей будинок входив до архітектурного ансамблю садиби М. Г. Рєпніна-Волконського і використовувався як готель для приїжджих гостей. Саме в ньому зупинявся Тарас Шевченко під час своєї першої подорожі в Україну (1843-1844 рр.). Тут він написав поему «Тризна», кілька живописних полотен, стіни однієї з кімнат прикрасив власними малюнками. У Яготині поет прожив майже 3 місяці. Згодом залишив таку згадку про цей період свого життя: «Всі дні мого перебування колись в Яготині є і будуть для мене рядом прекрасних спогадів...». У музеї максимально точно відтворено інтер'єр будинку періоду проживання в ньому Великого Кобзаря.

22 березня 2011 року бібліотекою спільно з колективом філологічного факультету університету та ВГО «Союз гагаузів України» проведено круглий стіл «Діалог двох культур: української та гагаузької», на якому розглядалися питання українсько-тюркських стосунків періоду існування давньоруської держави, походження гагаузів та ролі Всеукраїнської громадської організації «Союз гагаузів» у підтримці національної меншини, розвиткові її самобутності. Федора Арнаут, президент ВГО «Союз гагаузів України», перекладач, науковець, викладач Київського Національного університету імені Тараса Шевченка презентувала переклад гагаузькою і турецькою мовами поезії

Т. Г. Шевченка. Галина Мазоха, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання ПХДПУ імені Григорія Сковороди, виступила з доповіддю «Тарас Шевченко: повернення «в нашу Україну».

Студенти та учні декламували вірші Тараса Шевченка, справжнього патріота нації, котрий присвятив своє життя збереженню самобутності українців. Шевченківський патріотизм ґрунтувався на любові до всіх людей, дружба народів була частиною його мрії про світле майбутнє. Тарас Шевченко - геній планетарного масштабу. Його праці перекладені на більшість мов світу. Університетська бібліотека отримала в дар книги, зокрема «Кобзар», гагаузькою мовою. Це видання експонується у Шевченківської світлиці.

2014 рік - Рік Шевченка. Тому створення книжкових виставок, присвячених Кобзареві, стало однією із головних завдань облаштування читальних залів та ідейного збагачення бібліотечного простору. Книжкові виставки презентують не лише особистість поета, а й українську героїчну минувшину та сьогодення.

У 2014 році з нагоди відзначення 200-річчя Кобзаря колективом бібліотеки створено цикл тематичних книжкових виставок.

Постійно діюча книжкова виставка Шевченківської світлиці, яка презентує життя і творчість великого поета, значно доповнилася новими матеріалами. Експонати для її облаштування передають в дар університету вітчизняні науковці, громадські та політичні діячі. Цікавими експонатами виставки є Календар-2014 «Я не одинокий, є з ким в світі жить...» (Дати, події, факти з життя Тараса Григоровича Шевченка), а також тека фотоматеріалів, переданих Борисом Войцехівським. Нещодавно експозиція збагатилася книгою Леоніда Ушкалова, який є постійним дарувальником книг університетській книгозбірні, «Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання» (Харків, 2014). Доповнює книжкову експозицію оригінальна виставка- розгортка фотоматеріалів - сторінок автографів окремих поезій (з матеріалів, переданих Б. Войцехівським) та малюнків із факсимільного відтворення «Альбому Тараса Шевченка 1845 року», переданих бібліотеці політиком Миколою Томенком, де, зокрема, є Шевченкові малюнки старого Переяслава. Як відомо, Альбом малюнків 1845 року - це частина того, що довелося побачити і зафіксувати художнику Київської археографічної комісії Тарасу Шевченку під час його подорожей по містах і селах Київської і Полтавської губерній. Прикрашають Світлицю погруддя Т. Шевченка, створене переяславським скульптором, заслуженим художником України Степаном Куцим, а також вишитий і оздоблений українським орнаментом «Заповіт» Т. Шевченка - подарунок майстрині декоративно-ужиткового мистецтва, доцента університету Лідії Ляшко.

Постійно діюча книжково-ілюстративна виставка «Україна - земля козацька» була оновлена і доповнена новими надходженнями до фондів книгозбірні, графічними роботами студентів педагогічного факультету на тему героїчних походів і козацьких повстань та цитатами із творів Т. Шевченка, присвячених визвольній боротьбі українського народу.

Експозиція розміщеної у читальній залі «Чумацький шлях» розгорнутої книжкової виставки «Т. Г. Шевченко на Переяславщині (до 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря) відтворює період перебування Т. Шевченка у Переяславі, де був написаний безсмертний «Заповіт». Увазі користувачів запропоновано поряд з виданнями художніх творів Т. Шевченка дослідження його творчості вітчизняними вченими, переяславськими істориками- краєзнавцями, науковцями та студентами Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди, навчально-методичні матеріали, присвячені вивченню творчості Т. Шевченка в школі.

Чимала добірка наукових робіт студентів філологічного факультету, що презентують різнопланові дослідженням ідейно-художніх особливостей творчості Шевченка, питань поетики, художньої майстерності, засвідчує зростання рядів дослідників творчості Шевченка. Для прикладу назвемо кілька з них: Н. Кириченко «Щоденник Тараса Шевченка: жанрова своєрідність та літературний контекст» (науковий керівник Г. С. Мазоха), Ю. Шубіна «Особливості прояву конфлікту у творах Т. Шевченка періоду «Трьох літ»» (науковий керівник Н. В. Дига), Т. Олексієнко «Стилістичні засоби мовної майстерності Тараса Шевченка та використання мови творів Кобзаря при вивченні синтаксису в 7-9 класах» (науковий керівник Л. П. Кожуховська) та 222ра. Університетське шевченкознавство репрезентоване також ґрунтовними дослідженнями життя і творчості Т. Шевченка під час його перебування на Переяславщині та Київщині. Це, зокрема, такі видання: Г. І. Потапенко «Літературне краєзнавство Київщини (курс лекцій)», хрестоматія «Переяслав у художній літературі», літературно-краєзнавчий нарис «Образ Переяслава у художній літературі (До проблеми діалогу історії та літератури)», короткий анотований бібліографічний покажчик «Переяслав у художньому слові» (укладач і автор вказаних видань: к. ф. н. В. Подрига) та 222ра.

Презентацію життя і творчості Тараса Шевченка продовжила книжково- ілюстративна виставка «Мотиви духовної України», розташована на стендах виставкової галереї бібліотеки. Серед її експонатів роботи студентів педагогічного факультету IV-V курсів (графіка, рисунок, монотипія), виконані під керівництвом доцента кафедри мистецьких дисциплін О. В. Стрілець (декан Н. В. Ігнатенко), а також видання художніх творів Т. Шевченка та численні монографії науковців.

Тематичний виставковий простір збагатила і етнографічна книжково- ілюстративна виставка «Материнське тепло» (читальна зала імені Г. Сковороди), що презентує мистецький погляд молоді на щоденний побут і звичаї українців. Ідею виставки поглиблюють та підсилюють репродукції картин та цитати із творів Т. Г. Шевченка про жінку-матір, жінку-трудівницю.

Всі без винятку виставкові матеріали допомагають відвідувачам глибше пізнати життя і відчути великий поетичний та мистецький талант Тараса Шевченка.

Інформація про книжкові виставки під назвою «Шевченкознавство» розміщена на веб-сайті книгозбірні у тематичній рубриці, присвяченій Року Шевченка.

У цій рубриці представлено також віртуальні книжкові виставки «Будитель і тратиитворч нації» та «Шевченківська світлиця», що презентують літературну, мистецьку спадщину Т. Шевченка та її наукові дослідження в Україні і в світі, є цікавими та доступними і для віддалених користувачів бібліотеки. Такий формат книжкових виставок сприяє розкриттю фондів для ширшого кола користувачів.

Бібліотечна шевченкіана представлена на веб-сайті інформаційно- бібліографічним бюлетенем, який складається із трьох тематичних розділів: І розділ «Твори Т. Г. Шевченка»; ІІ розділ «Наукове дослідження творчої спадщини Т. Г. Шевченка»; ІІІ розділ «Виховні заходи. Методичні розробки». У бюлетені розкрито ресурсний фонд бібліотеки з даної теми з використанням електронного каталогу. В бюлетені відображено бібліографічні відомості про твори Т. Г. Шевченка, літературознавчі, методичні матеріали, монографії, матеріали наукових конференцій, дипломні роботи, статті з наукових збірників, періодичних видань. Мета видання - привернення уваги користувачів до глибшого вивчення життєвої і творчої спадщини Т. Г. Шевченка, а також для професійного і творчого використання фондів університетської книгозбірні.

Бібліотека взяла активну участь у проведенні циклу заходів, присвячених 200-річчю від дня народження митця, що відбулися в університеті 3-9 березня 2014 року. 4 березня 2014 року відбулася творча зустріч «Вперед до Шевченка» із Олегом Коломійцем (Князенком) - відомим на Переяславщині і далеко за її межами літератором-краєзнавцем, дослідником життя та творчості Тараса Шевченка, поетом громадянського звучання, членом Національної спілки письменників України, Почесним громадянином м. Переяслава-Хмельницького та організована книжкова виставка «Слово про Кобзаря». Відомий краєзнавець поділився своїм багатим досвідом, розповів про цікаві моменти із життя і закликав вивчати творчу спадщину Тараса Шевченка. Також Олег Коломієць- Князенко закликав кожного внести свій внесок у пошанування Тараса Григоровича. Він зазначив, що в 2015 році буде відзначатися 170 років від часу написання «Заповіту», який, як відомо, з'явився з-під пера великого поета 224рати в Переяславі. Отже, не лише цього року, а й наступного слід активізувати суспільний інтерес до спадщини великого українця, відмовитися від шаблонних трактувань його творчості та життєвого шляху, вийти на якісно новий рівень просвітницької роботи.

Триває започаткована у 2009 році тісна співпраця бібліотеки університету та Німецько-українського наукового об'єднання (НУНО) в особі його президента, доктора філософії, професора, члена-кореспондента УВАН, Почесного академіка АН ВШ України Дарини Тетериної-Блохин, яка полягає у створенні архіву родини Блохин, проведенні наукових заходів. Так, 14-15 травня 2014 р. в університеті відбулася Міжнародна конференція «Він став легендою живою», присвячена 105-ій річниці від дня народження вченого європейської величини, теоретика, історика літератури, літературного критика, автора багатьох фундаментальних праць Юрія Бойка-Блохина. Доповіді науковців були присвячені дослідженню питань наукової, політичної і громадської діяльності Юрія Бойка-Блохина, а також питанням шевченкознавства.

Пані Дарина подарувала бібліотеці видання, присвячене 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка, «Тарас Шевченко в Україні та Європі. Збірник наукових праць за матеріалами УІІ Міжнародного конгресу в Мюнхені (7-10 березня 2014)». Тож бібліотечний фонд зі шевченкознавства збагатився ще одним науковим виданням, що вміщує дослідження вчених, які зацікавлять науковців, студентів та аспірантів нашого університету.

На Всеукраїнському круглому столі «Духовний світ Тараса Шевченка», що відбувся в університеті 23 травня, директор бібліотеки Ольга Шкира присвятила свій виступ питанню використання спадщини Т.Г. Шевченка у духовному вихованні студентів. В дар від ведучого заходу, академіка Академії вищої освіти України, доктора богословських наук, доктора мистецтвознавства, доктора філософії, професора Київської православної богословської академії Дмитра Степовика університетська бібліотека отримала книгу «Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко» (Київ, 2013) з дарчим написом автора.

2 липня 2014 року колектив бібліографів на чолі з директором книгозбірні О. І. Шкирою відвідали Національний музей Тараса Шевченка, що стало ще однією складовою реалізації бібліотечного творчого проекту «Київщинознавство» та ще одним кроком до глибшого пізнання життя, літературної та мистецької спадщини Шевченка. Цікаву екскурсію по музею провела завідувачка відділу «Життя і творчість Т. Г. Шевченка» Тетяна Калініна. У музеї представлено прижиттєві видання «Кобзаря», переважна більшість малярської спадщини Т. Г. Шевченка, що входить у золотий фонд української культури: картини, малюнки та офорти, особисті речі Тараса Шевченка, архівні матеріали та рідкісні фотографії.

Затим колектив бібліотеки здійснив історико-краєзнавчу поїздку на батьківщину Тараса Шевченка - до Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Відвідали літературно-меморіальний музей Т. Г. Шевченка, що розташований у селі Шевченкове (Кирилівка), де пройшли роки дитинства Тараса. Високопрофесійно провела екскурсію головний зберігач фондів Ольга Дмитренко. Розповідь Ольги Іванівни постійно супроводжувалася читанням віршів Великого Кобзаря, цитуванням висловлювань друзів Шевченка, критиків та наукових дослідників.

Побували у хаті кирилівського дяка-вчителя Павла Рубана, де навчався та наймитував малий Тарас, а потім проїхали до села Будище, де він козачкував у маєтку пана Енгельгардта. До цього часу там збереглися дуби віком понад 1000 років, які називають Шевченковими.

У Моринцях відвідали хату Якима Бойка, діда Тараса Шевченка, хату Андрія Копія - прототип тієї, в якій народився Тарас Шевченко, а також діючу кузню, де екскурсовод показав справжній ковальський процес.

Познайомилися із праправнуком Т. Г. Шевченка за братом Йосипом Миколою Лисенком. Поїздка завершилася відвіданням Тарасової гори у Каневі.

11 листопада на відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та відповідно до плану роботи НАПН України на 2014 рік та завдань НДР «Наукова організація інформаційної діяльності галузевого бібліотечного комплексу Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського» у бібліотеці університету відбувся круглий стіл «Кобзарева осінь в Переяславі». Співорганізаторами заходу виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Метою круглого столу стало вшанування пам'яті Тараса Шевченка, життя і творчість якого тісно пов'язані з Переяславом, пропагування його спадщини та здобутків бібліотечної Шевченкіани, поглиблення співпраці між бібліотекарями, вченими, музейними працівниками. На відкритті заходу з вітальними словами виступили проректор з наукової роботи університету Сергій Рик, генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич. З доповідями виступили: «Кобзарева осінь в Переяславі», Наталія Кухарєва, завідувач науково-дослідного відділу музею Заповіту Т. Г. Шевченка НІЕЗ «Переяслав»; «Переяслав у малюнках Шевченка», Анастасія Козулько, старший науковий працівник відділу «Життя і творчість Т. Г. Шевченка» Національного музею Тараса Шевченка; «Історія створення Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», Лариса Шевченко, заступник директора з наукової роботи Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», заслужений працівник культури України, Черкаська эрат., с. Шевченкове; «Презентація книги «Коріння Шевченкового роду» Микола Лисенко, краєзнавець, дослідник роду Шевченка, Черкаська эрат., с. Шевченкове; «Відвідувачі Чернечої гори в ювілейний 2014 рік», Віктор Тарахан, завідувач сектору науково-дослідного відділу культурно-освітньої роботи Шевченківського національного заповідника, м. Канів; «Бібліографічна Шевченкіана: від витоків до сьогодення», Лариса Пономаренко, заступник директора з наукової роботи ДНПБУ імені В. О. Сухомлинського; «Володар у царстві духу», Олена Покусова, завідувач сектору обслуговування користувачів персонального абонементу та МБА відділу науково-документного забезпечення ДНПБУ імені В. О. Сухомлинського.

З доповіддю «Стан, перспективи та можливості Енциклопедії Сучасної України» виступив директор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Микола Железняк, у якій схарактеризував низку енциклопедичних видань та рівень представлення у них постаті Тараса Шевченка.

У роботі круглого столу взяла участь керівник Центру науково- бібліографічної інформації НБУВ Тетяна Добко, яка поінформувала учасників зібрання про наукову діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на відзначення ювілею Тараса Шевченка та передала до бібліотеки університету кілька книжок, підготовлених фахівцями НБУВ, зокрема, наукове видання «Тарас Шевченко. Бібліографія видань творів 1840— 2014», яке викликало у присутніх неабиякий інтерес.

З бібліотечним проектом «Шевченко і Переяславщина в університетській книгозбірні» ознайомила присутніх директор бібліотеки ДВНЗ «Переяслав- Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», заслужений працівник культури України і модератор круглого столу Ольга Шкира. Про діяльність університетського навчально-наукового Центру Шевченкознавства розповіла директор Центру, кандидат педагогічних наук Олена Кулик.

Поетичні твори Т. Шевченка декламували студенти філологічного факультету та учень 8 класу Переяслав-Хмельницької гімназії, лауреат Всеукраїнських читань 2008, 2010 рр., переможець творчого конкурсу «Диво- дитина України 2011 року», володар гран-прі Міжнародного конкурсу читців в Мелітополі 2013 р. Віктор Смірнов.

У роботі круглого столу взяли участь працівники Державної науково- педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету, Національного музею Тараса Шевченка, Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка»,

Шевченківського національного заповідника, Національного історико- етнографічного заповідника «Переяслав», редакції журналу «Шкільна бібліотека».

Учасники круглого столу передали в дар бібліотеці університету шевченкознавчі видання. Серед них є унікальні книги, які мають наукову, художню, поліграфічну цінність. Такою є, зокрема, авторська праця праправнука Тараса Шевченка Миколи Лисенка «Коріння Шевченкового роду» (Київ, 2012), в якій розкрито генеалогічне дерево Шевченкового роду, вміщено життєписи родичів поета. Книга відзначена Дипломом Всеукраїнського конкурсу «У нас одне коріння», у 2013 році потрапила до «Книги рекордів України».

Увазі учасників заходу були запропоновані виставково-інформаційні експозиції на шевченкознавчу тематику, проведено майстер-класи з декоративно-ужиткового мистецтва (учасники: студенти педагогічного факультету та викладачі кафедри мистецьких дисциплін), організовано екскурсію до музею Заповіту Т. Г. Шевченка.

Продовженням «Кобзаревої осені в Переяславі» стане проведення наукової конференції, присвяченої 170-річчю написання Тарасом Шевченком «Заповіту» в Переяславі, яка відбудеться у 2015 році.

Ознайомитися з інформацією про круглий стіл «Кобзарева осінь в Переяславі» можна за посиланнями:
http://www.dnpb.gov.ua/
http://www.nbuv.gov.ua/taxonomy/term/11
http://www.nbuv.gov.ua/node/1832
http://esu.com.ua/news.php?id=12
http://batjkivshhyna-tarasa.com.ua/podii/2014/20_11 _2014 .html
http://library-phdpu.edu.ua

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

  1. Губар Л. Поїздка в Яготин / Л. Губар // Педагогічні обрії. - 2010. - № 5 (71). - С. 8
  2. Левченко Л. Діалог двох культур / Л. Левченко // Педагогічні обрії. - 2011. - № 3-4. - С. 5.
  3. Левченко Л. У світлі Тарасового імені / Л. Левченко // Переяславська Рада. - 2011. - № 13. - С. 10.
  4. Луценко О. Коріння етносу гагаузів шукали в Переяславі / О. Луценко // Вісник Переяславщини. - 2011. - № 24. - С. 4.
  5. Обертій Н. Бібліотекарі університету побували на батьківщині Великого Кобзаря / Н. Обертій // Вісник Переяславщини. - 2014. - № 86. - С. 14.

Shkyra O., Derkach T.

«The library project» Shevchenko, and Pereyaslav region in the University library

The article discusses the library project of the «Pereyaslav-Khmelnytskyi DPU named by. G. S. Skovoroda» dedicated to Taras Shevchenko and Pereyaslav region. Keywords: T. Shevchenko, a library, an exhibition, a round table.

Ключові слова: Т. Шевченко, бібліотека, виставка, круглий стіл.


Автор: Ольга Шкира, Тетяна Деркач (Переяслав-Хмельницький) // Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. - 2015. - Випуск 8(10). – С. 217-229.

1