Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Головна » Бібліотека » Автор «українського вулика» навчався в Переяславі

Автор «українського вулика» навчався в Переяславі

Олексій Хомич Андріяшев

З містом Переяслав пов’язані життя і діяльність багатьох відомих людей. Сьогодні для читачів хочу відкрити ще одну таку особистість. Це Олексій Хомич Андріяшев – знаний педагог, меценат, природодослідник. Та найбільше він уславився як бджоляр-раціоналізатор. В біографії Андріяшева наше місто займає особливе місце. Тут він навчався в Переяславському Духовному училищі (споруда його збереглася – нині в ній музей Сковороди).

Чим він прославився, в чому заслуги Олексія Хомича, щоб ми пишалися ним так само, як пишаються ним Черкаси, Ніжин, Боярка тощо? Зазирнемо до його біографії. Її можна умовно поділити на три періоди. І перший – це «навчальний» період. Народився Андріяшев 17 лютого 1826 року на хуторі Германівщина Золотоніського повіту Полтавської губернії в козачій сім’ї. Про переяславський період я вже згадав. Далі Андріяшев вступає до Ніжинського ліцею графа І. Безбородька (зараз це Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя). Після нього навчається на юридичному факультеті Київського університету святого Володимира, наразі – Національний університет України ім. Т. Шевченка. Другий період в біографії Андріяшева – «педагогічний». Після завершення навчання в університеті Олексій Хомич працює старшим викладачем законознавства в Чернігівській гімназії. Далі була активна робота в Першій гімназії Київського навчального округу, де він пропрацював 28 років, потім обіймав посаду інспектора в Київській міській бібліотеці та керував Будинком для сліпих воїнів. Саме цей період був плідним для написання цілої низки творчих робіт, найвідоміші з яких: «Русско-словянский буквар», «Повесть о Богдане Хмельницком», «Басни Крылова с коментариями и заметками» і т.д. Третій – «бджолярний» – період приносить Олексію Андріяшеву світове визнання. Найвагомішою його літературною спадщиною, за яку дякує не один бджоляр, став журнал «Ежегодник пчеловода», який почав видаватися з 1895 року. На сторінках його висвітлювались прогресивні методики бджільництва, які є актуальними і незамінними й сьогодні. В 1897 році було створене Південно-Руське товариство бджолярів, і Андріяшева обрали його керівником.

У 1902 році на свої кошти в лісі біля станції Боярка Андріяшев заклав Практичну школу бджільництва, яка була на той час єдиною на теренах величезної Російської імперії. Зараз вона відома як Боярський коледж екології та природних ресурсів ім. О. Андріяшева. В цьому році коледж відзначає 115 років з дня свого заснування.

Великої уваги для практичної роботи заслуговує «метод Андріяшева» в техніці утримання бджіл. Також відомий вулик-лежак Андріяшева, який вміщує 16 рамок, має холодний заніс та один льоток на підлозі. Пам’ятна дошка на стінах коледжу засвідчує, що він є автором «українського вулика». Його книги «Руководство к разумному пчеловодству» (1888 рік), «Беседы по пчеловодству для народного чтения» (1897 рік), «Упрощенное пчеловодство в рамочных ульях и дуплянках» (1898 рік), «Пчеловодное хозяйство» (1899 рік) не втратили актуальності і донині.

Помер Олексій Хомич 1907 році, похований в Києві на Байковом кладовищі.

Завдяки Андріяшеву розповсюджувалось прогресивне рамкове бджільництво, до того існувало тільки колодне та бортьове. Саме його школа на основі практичного бджільництва стала центром «пасічницької» науки того часу, підготувала багато висококласних бджолярів, які й заклали фундамент сучасного українського бджільництва. На сьогодні бджільництвом в Україні займається близько 400 тисяч бджолярів. Виробничий фонд – близько 3,7 млн бджолосімей. Постійно зростає експортний потенціал. Як повідомила прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», експорт меду з України за 2016 рік склав 56,9 тис. тонн. За цю продукцію держава отримала майже 97,3 млн дол. За продажем меду Україна посіла перше місце в Європі та третє у світі.


Джерело: Підготував Олександр Нестерук, випускник Боярської школи бджільництва 2016 р.
1