Переяслав-Хмельницький колаж
місто Переяслав та Переяслав-Хмельницький район
Головна » Бібліотека

Бібліотека


Музей народної архітектури та побуту середньої наддніпрянщини: стежками кобзаря

Музей народної архітектури та побуту середньої наддніпрянщини: стежками кобзаря

У статті розглядається проведення заходу «Шевченко-фест» в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у травні 2014 року.
Переяслав новина

Змалювання образу Переяслава в повісті Тараса Шевченка «Близнецы»

У статті розглядаються особливості змалювання образу Переяслава в повісті Тараса Шевченка «Близнецы». Доводиться, що прозаїк створив реалістичний та символічний образи міста, увиразнивши просторовими об'єктами, топонімами, гідронімами. У повісті Переяслав - просторовий об'єкт, символ історичної пам'яті нашого народу, узагальнено-символічний образ Божого граду.
Переяслав новина

Концепт «одяг» у творчості Т. Г. Шевченка: комунікація символа й предмета

У статті розкрито комунікативні зв'язки символа й предмета в концепті «одяг», задіяного Т. Г. Шевченком у творчій лабораторії. Зроблено аналіз ролі одягу в життєвій психорецепції поета, виявлено проблематику вивчення психологій творчості Кобзаря.
Переяслав новина

Зображення нагород Великої Вітчизняної війни на поштових марках фондової колекції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»

У статті аналізується фондова колекція поштових марок Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» із зображенням на них нагород Великої Вітчизняної війни 1941­ - 1945 років.
Переяслав новина

Образ «вовчиці» у творчості Тараса Шевченка та Івана Багряного

У статті у порівняльному аспекті розглядаються твори Тараса Шевченка «Великий льох» та Івана Багряного «Летіли лелеки». Автори дослідження вбачають у них багато спільного, хоча за своїм жанром це різні твори.
Переяслав новина

Твори Т. Г. Шевченка періоду «Петербурзького Переяслава» в історико-літературних залах «Музею «заповіту» Т. Г. Шевченка»

У статті розглядається поема Т. Г. Шевченка «Тарасова ніч» періоду «Петербурзького Переяслава» в історико-літературному контексті та обґрунтовується доцільність її включення до Переяславського циклу літературної творчості Кобзаря.
Переяслав новина

Феномен Тараса Шевченка

У статті сучасне осягнення феномену Т. Шевченка розглядається комплексно, у взаємозв'язку з усіма його складовими частинами й передусім в українознавчому вимірі. Об'єктом дослідження є Україна й українці в їх поступальному часопросторовому розвитку, становлення і розвиток вітчизняного етнодержавонацієтворення. Предметом - сучасне осягнення феномену Т. Шевченка в контексті вітчизняного етнодержавонацієтворення ХІХ - початку ХХІ ра. в українознавчому вимірі. Наукова новизна праці полягає у звернені до важливих проблем як козацької доби історії України, так і новітньої, яка незаважаючи на велику кількість публікацій і надалі потребує прискіпливої уваги й детального фахового аналізу.
Переяслав новина

Переяславський музей «Заповіту» Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Стаття розкриває ідею створення та функціонування Музею «Заповіту» Т. Г. Шевченка в складі НІЕЗ «Переяслав»
Переяслав новина

Переяславський Вознесенський собор у літературно- мистецькій спадщині Т. Г. Шевченка. Архітектурно-етнографічний аспект

У статті зроблено спробу дослідити літературно-мистецьку спадщину Т. Шевченка (повість «Близнецы», поема «Сон», живописні та графічні роботи) в архітектурно-етнографічному аспекті. Передусім зосереджено увагу на натурних замальовках Вознесенського монастиря древнього Переяслава та на його словесних характеристиках у творах Т. Шевченка, які є джерелом наукової інформації.
Переяслав новина

Тарас Шевченко у науковій та просвітницькій діяльності Гната Стеллецького

Археолог, спелеолог та музеєзнавець Г.Я. Стеллецький сорок років присвятив пошукам бібліотеки Івана Грозного. У статті розглянуто його діяльність на території України у 1918-1923 рр., а також вплив творчості Тараса Шевченка.
Переяслав новина

Конфесійна складова ідентифікації: від Т. Г. Шевченка до сьогодення

У доповіді на основі опрацьованих джерел та творчості Кобзаря розглянуто особливості релігійних уявлень і переконань митця. За допомогою результатів анкетування, проведеного на теренах Слобожанщини, встановлено, що релігія і в наш час залишається засобом об'єднання українського суспільства.
  • 1
  • 2 (поточна)
  • 3
  • 4
  • 5