Як підготуватися до сповіді?

Про сакральний сенс сповіді і покаяння написано багато книг, статей і брошур. І начебто все зрозуміло: всі гріхи докладно описані, знайшов у книзі збіги, виписав їх на листочок і зачитав на сповіді. Але тут є проблема-виходить то занадто загально, то сухо, а часом складається враження, що ці гріхи безпосередньо до тебе не відносяться і все пахне формалізмом. Так як же каятися? Які гріхи називати? Пускатися в витіюваті описи подробиць сварки з сусідами або обмежитися фразою «справою, словом і думкою»?

1. Що таке сповідь?

Церковне таїнство, в якому людина кається в своїх гріхах, а Господь їх прощає. Сповідь-завершальний етап покаяння (каяття) людини в своїх гріхах.

2. Як до неї підготуватися?

Приготування до сповіді не в тому, щоб як можливо повно згадати і навіть записати свій гріх, а в тому, щоб досягти того стану зосередженості, серйозності і молитви, при яких, як при світлі, стануть, ясні гріхи. Інакше-приносити духівнику треба не список гріхів, а покаянне почуття, не детально розроблену дисертацію, а скрушене серце.

3. Як виглядає це на практиці?

Священик читає молитву перед сповіддю, людина підходить до нього і розповідає свої гріхи. Після цього священик читає дозвільну молитву (відпускає гріхи) і благословляє каяття. Під час сповіді священик може задавати уточнюючі питання (не з цікавості, а щоб дізнатися справжні причини того чи іншого вчинку), особливо якщо він бачить людину вперше. Іноді може що-небудь порадити. А може просто мовчки вислухати.

4. А священик навіщо, Бог же прощає гріхи, а не він?

Священик-свідок того, що людина дійсно покаялася. За допомогою його свідчення Господь відпускає гріхи людям.

5. Це не самі священики вигадали?

Ні, це сказав Христос апостолам: які гріхи вони відпустять людям на землі, такі будуть відпущені і на небі (Мф 18 : 18).

Так як священики - правонаступники апостолів, сказане поширюється і на них.

6. Є норма, яку потрібно дотримуватися в Сповіді?

Немає єдиного правила, що саме і в якій послідовності потрібно говорити на сповіді і яка повинна бути довжина у списку гріхів. Покаяння у всіх різне. Головне – це бажання виправити своє життя, бути щирим і не повертатися до зробленого.

7. Хочу покаятися, з чого почати?

Потрібно прочитати Євангеліє і запитати свою совість: в чому я грішний? Голос совісті завжди підкаже, в чому треба каятися, просто треба навчитися його чути і бути чесним з самим собою. А потім потрібна розмова зі священиком. В Інтернеті багато написано на цю тему, але ніщо не замінить живу розмову.

8. Коли потрібно сповідатися?

Строгих правил немає. Відчуваєш, що «накипіло» — йдеш на сповідь. Якщо давно не "накипало" - варто задуматися, що всі люди грішні, і йти на сповідь. Таїнство обов'язково тільки перед причастям і Хрещенням, але тільки для дорослих людей, що відповідають за свої вчинки. Дітей зазвичай починають приводити на сповідь не раніше 7 або 9 років, в залежності від психологічної зрілості дитини. Регулярна сповідь - невід'ємна частина життя християнина.

9. А літературою про покаяння можна користуватися?

Можна, але з розумом. Бездумне перерахування гріхів з книги не наблизить до справжнього покаяння і не полегшить душу, а стане формальністю. Каятися потрібно в тому, про що говорить совість. Перед покупкою такої книги краще порадитися зі священиком — іноді її дійсно варто прочитати, особливо на перших порах воцерковлення. Але до таких посібників потрібно ставитися з обережністю.

10. Які гріхи потрібно називати на сповіді?

Абсолютно всі, які ви зробили справою, словом або думкою. Саме це треба озвучувати на сповіді: те, що ви зробили поганого; то неправедне, що вимовили; то погане, що подумали (навіть якщо не реалізували свою думку). Щоб побачити ці гріхи, треба прислухатися до своєї совісті. Якщо совість ваша в дрімучому або сплячому стані і тому не викриває вас, але тим не менше ви знаєте, що вчинене вами — гріх, то обов'язково називайте і його.